Розмноження — необхідний процес для продовження виду. Однак те, як відбувається пошук партнера і саме розмноження у равликів, дивує своїми особливостями.
Про те, як равлики знаходять пару і розмножуються, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на IFL Science, інформує UAINFO.org.
Чим відрізняється розмноження равликів
Переважна більшість наземних равликів гермафродити, тобто мають як чоловічі, так і жіночі репродуктивні органи. Це впливає на все "особисте життя" молюсків — від пошуку партнера до спаровування. Однак, це не єдина особливість равликів.
Як равлики шукають пару
Насамперед те, що равлики — гермафродити, має свої переваги для цих молюсків — вони можуть спаровуватися з будь-яким іншим представником виду.
На цьому хороше закінчується — майже все, пов'язане з пошуком партнера, є складним. Равлики мають жахливий зір, тож вони не зможуть оцінити теоретичного партнера по блиску мушлі.
Вчені вважають, що молюски натомість "здогадалися" використовувати те, чого у них вдосталь: слиз. Коли равлики пересуваються, вони залишають за собою слід — який, як виявилося, може містити феромони, що приваблюють партнера.
Однак іноді ситуація ускладнюється мутаціями. Наприклад, у 2016 році колишній науковець з Лондонського музею природознавства знайшов садового равлика з мушлею, закрученою в протилежний, лівий бік.
Внаслідок цієї вкрай рідкісної мутації статеві органи молюска також знаходилася з іншого боку, через що розмноження могло бути можливим лише з равликами з такою ж мутацією.
Втім, історія молюска, якого назвали Джеремі, закінчилося щасливо — вчені знайшли равлику партнера з аналогічною мутацією, яка не проявилася у нащадків Джеремі. Цей унікальний випадок допоміг науковцям більше дослідити взаємодію домінантних і рецесивних генів у різноманітних видів.
Залицяння равликів
Проблема гермафродитних равликів полягає в тому, що з погляду еволюції та енергетичних витрат обидва партнери хочуть мати якнайкращі шанси передати свої гени, докладаючи при цьому якнайменше зусиль.
За словами Баррі Рота, колишнього менеджера колекцій Каліфорнійської академії наук, за допомогою залицяння равлики визначають, хто з них самець, а хто — самка. У деяких видів це рішення зрештою приймається в затяжному поєдинку на так званих "любовних дротиках".
Але мова йде не про статеві органи молюсків — багато наземних равликів виробляють вкриті слизом мечоподібні структури з карбонату кальцію. Або один, або обидва равлики намагатимуться встромити цей дротик в іншого, і той, кому вдасться зробити це першим, з більшою ймовірністю успішно запліднить іншого.
Дослідження допомогли встановити, що равлики вступають в поєдинок не заради домінування — це звичайний етап процесу спарювання молюсків.
Слизовий покрив містить гормони, які полегшують сперматозоїдам вихід із копулятивного каналу равлика, зменшуючи шанси на перетравлення і збільшуючи ймовірність того, що вони досягнуть точки запліднення.
Тож для равлика, якого вкололи "дротиком", це погана новина: дослідження 2015 року, проведене на сухопутному равлику Bradybaena pellucida, показало, що той, хто програв битву на мечах, не лише втрачає здатність до запліднення, але й помирає раніше, ніж зазвичай.
Процес спаровування
Бій на мечах — не єдина божевільна частина інтимного життя равликів. Не менш незвичним є сам момент спарювання. Молюски мають так званий копулятивним орган — опуклість з правого боку голови. Тут одночасно розташовані чоловічий та жіночий статеві органи.
На фінальній стадії спарювання чоловічі органи вискакують з боків голів обох равликів і одночасно входить в опуклість на голові іншого равлика.
Потім равлики формують і передають сперматофори — своєрідні капсули, наповнені сперматозоїдами — після чого розлучаються. Як і неквапливий рух равликів, весь процес може зайняти кілька годин.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
