Я розумію обурення заявою "Книгарні Є" про некомерційність українськомовної книги
Так, дуже важко поєднувати у свідомості рідне й комерційне. Більше того, комерціалізація рідного видається навіть приниженням, бо рідне – найкраще й не мусить із чимось або кимось конкурувати за привабливість.
Але в бізнесу свої закони.
Зрештою ніхто не обурюється, що ледь не всі вітчизняні ютубівські блогери й інтерв'юери роблять свої відео російською. Так, вони створюють свої канали, щоб заробити гроші, а російськомовний ютубівський канал – це величезна авдиторія не лише колишнього СРСР, але й у світі.
Читайте також: В обороні рідної мови українцям доводиться протистояти… власній державі
Тому не тільки українськомовні книжки гірше продаються за російські, але й розмовний відеоконтетнт так само.
І в цій ситуації не книгарня винна й не блогери.
Аби зберегти й розвивати мову, її повинні підтримувати держава й ми з вами. Це мусить бути одним зі стратегічних питань, бо в нашій ситуації мова – це у прямому сенсі фактор безпеки.
І рецепти тут прості – зниження податків для українськомовної друкованої, аудіо- й відеопродукції та підвищення соціального престижу мови.
Читайте також: Уже не єдиний, але досі провідний засіб поступу: без книжок це не працює
Перший пункт – це держава, а з другим ми можемо самі впоратись.
Адже кожен із нас може долучитися до підтримки української мови:
• Просто почати розмовляти українською. Багато людей мені кажуть, що вони б і раді, але не хочуть суржиком говорити. По-перше, побутова мова завжди відрізняється від академічної, тому не соромтеся. По-друге, почніть писати дописи в соцмережах українською, і за пів року ви почнете думати українською (це із власного досвіду).
• Я дуже добре розумію тих, кому важко перейти на українську. Бо це все одно треба напружитися, вчитись і звичку чути себе російською складно подолати. Але вам точно не важко підтримати українських книговидавців, письменників, театри, кіно, музику – тож підтримайте!
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
