Доктор Мабузе – вигадана особа. Своїм життям у літературі він завдячує майже забутому письменникові, а епохально відомим його ім’я стало завдяки фільмові, який за мотивами роману зняв знаний австрійсько-німецький режисер Фріц Лянґ
Про це для "Тижня" пише Ріхард Герцінґер, повідомляє UAINFO.org.
Лянґову картину "Заповіт доктора Мабузе", яка вийшла в 1933 році, відразу заборонив режим націонал-соціалістів, що саме здобув владу. Проте вона стала кінокласикою і зробила божевільного геніального злочинця іконографічною постаттю ХХ століття.
Однак сьогодні може здаватися, що доктор Мабузе зійшов із вигаданого світу рухливих зображень і впливає на дійсність як реальний історичний актор. Адже нині ми загрозливо наблизилися до його візії – світового панування зла.
У легендарному кримінальному фільмі Лянґа Мабузе є пацієнтом божевільні, який несамовито створює плани найогидніших монструозних злочинів. А здійснює його жахливі задуми потаємна мережа злочинців. Водночас за бажанням Мабузе розроблені ним злочини мають здаватися громадськості беззмістовними і свавільними, щоб ніхто не був здатним розгадати, хто за ними перебуває і якими є його наміри.
Читайте також: Суть реставрованого Путіним режиму: Навальний помиляється, вважаючи це деградацією
Однак коли поліція таки нападає на його слід, то виявляє, що він раптово помер. Проте неймовірна хвиля злочинів триває й без нього. Виявляється, що злочинний дух Мабузе вселився в директора клініки, пацієнтом якої той був. Чоловік, що мав вилікувати божевільного Мабузе, тепер сам утілює його нищівні заповіти.
Сьогодні "принцип Мабузе" зловісно представлений у нових формах авторитарного правління. Лідером тут є мафіозна держава Путіна. У ній керовані спецслужбами державні інституції та організована злочинність стали симбіотичною одиницею. Злочини, які вчиняє ця новотипна структура, нерідко видаються такими обурливими й неймовірними, що орієнтована на раціональну мету логіка більше не може їх простежувати.
Так, частина західної громадськості сумнівається, що отруєння Скрипалів і Навального чи вбивство чеченського дисидента в парку в центрі Берліна справді можуть бути прямим розпорядженням Кремля. Скептикам не збагнути практичної користі таких ризикованих акцій для російського керівництва, адже через це воно саме опиняється у важкій міжнародній ситуації. Вони не розуміють, що замовникам цих операцій ідеться передовсім про демонстрацію всемогутності та повсюдності злочину. Так західні суспільства привчають до "нормальності" злочину й поступово руйнують їхнє моральне йому протистояння.
Водночас дезінформаційний апарат мафіозної держави закидає міжнародну громадськість фіктивними версіями реальності із систематичним наміром знищити здатність розрізняти божевілля та здоровий глузд. Те, яким родючим є ґрунт, у який це потрапляє, зараз можна побачити на західних дисидентах коронавірусної хвороби – багато з них вірять у безумні лякачки, як-от у підземні лабораторії Біла Ґейтса, у яких із дітей викачують кров.
Читайте також: Держава – це він. Як Трамп рятує своє президентство та що тут спільного із Зеленським
Водночас Дональд Трамп імітує Путінові методи у США: відкрито зневажає демократичні інституції та постійно бомбардує громадськість нестримною брехнею й вигадками. Через Трампа, на якого після завершення президенства чекають численні кримінальні процеси, ідея Мабузе приховати злочин шляхом його піднесення до нестримної ірраціональності дісталася керівних щаблів лідера вільного світу. А зі створеною в Угорщині Віктором Орбаном клептократією вона прийшла й у ЄС. Як і в історії доктора Мабузе, дух беззаконня перекинувся на тих, хто мав би його поборювати.
У творенні клептократичних автократій давно неважливо, яким плащиком вони прикриваються: "лівим", "правим" чи ідеологією іншого штибу. У Венесуелі Мадуро, Нікарагуа Ортеґи, Білорусі Лукашенка, Філіппінах Дутерте чи Північній Кореї Кім Чен Ина — метою заволодіння владою в державі автократичними лідерами завжди є визиск ресурсів їхніх країн задля власного збагачення, до якого вони допускають відданих їм приспішників. Розгалужені кримінальні структури ховаються також за ідеологічним фасадом ісламізму. "Талібан", Корпус вартових Ісламської революції, ХАМАС і "Хезболла" – всі вони імениті гравці міжнародної торгівлі наркотиками та зброєю.
Жадоба наживи за лаштунками ідеології панувала серед номенклатури ще у "класичних" тоталітарних системах. Але фашизм, націонал-соціалізм і комунізм іще цінували опцію надання їхній картині світу вигляду закритої, строго (псевдо)науково обґрунтованої світоглядної системи. Натомість сьогоднішні автократи довільно виламують із ідеологій ті декорації, які видаються їм придатними для приховування й містифікації їхніх кримінальних амбіцій. Єдиний виняток тут – Китай, чиє керівництво знову посилено спирається на догматику марксизму-ленінізму.
Злочинна активність сучасних автократій більше не спрямована на сприяння втіленню обіцяного досконалого світу. Її глибинний сенс радше в тому, щоби дискредитувати та знищити всі цінності, що перебувають на заваді безмежній легітимізації злочину. Доктор Мабузе знов у тренді.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
