Коронакрізіс найбільше вплинув на сектора, діяльність яких потрапила під карантин: готельно-ресторанний бізнес та роздрібну торгівлю.
На піку карантину у стані прихованого безробіття знаходилися до 3,1 млн українців або 17% від усієї робочої сили. Тобто зайнятість цих людей була зменшена, або вони були відправлені у неоплачувану відпустку. Таких висновків дійшли економісти Центру економічної стратегії, аналізуючи дані соціологічних опитувань.
Крім того, під час піку коронакризи, кількість вакансій на сайтах пошуку роботи work.ua та robota.ua, а також Державній службі зайнятості, впала майже вдвічі. Але, із введенням адаптивного карантину і зняттям обмежень, кількість вакансій швидко повернулась до майже докарантинного рівня. При цьому, активність шукачів роботи навпаки зросла зі зняттям жорстких обмежень.
Як почуває себе ринок праці в різних секторах економіки?
Рисунок 1. Вакансії
Очікувано, коронакриза найбільше вплинула на сектори, діяльність яких потрапила під заборону: готельно-ресторанний бізнес та роздрібна торгівля.
У готельно-ресторанному бізнесі на сайтах пошуку роботи у найгірший період кількість вакансій становила лише 17% докарантинних показників. Скорочення вакансій у базі ДСЗУ було меншим і у найгірший період становило 58% докарантинної кількості. Але дані відомства оновлюються менш регулярно, і там більш схильні розміщувати вакансії бюджетні установи, які не залежать від отримання прибутків та в принципі менш гнучкі у плануванні найму.
Ситуація в роздрібній торгівлі схожа – у найгірший період кількість вакансій становила 37–40% від докарантинного періоду, за даними сайтів work.ua та rabota.ua відповідно. Разом з тим, падіння за даними ДСЗУ також було меншим. Але ДСЗУ не розділяють вакансії в гуртовій та роздрібній торгівлі, а також включають в цю категорію вакансії у сфері ремонту автомобілів.
Читайте також: МВФ "заморозил" программу stand-by для Украины на $5 млрд – НВ
А тим часом, карантинні обмеження не так сильно вплинули на гуртову торгівлю, тож можна припустити, що сповільнення найму працівників у цій сфері було меншим.
Відновлення ж у цих секторах було швидким: станом на кінець червня, кількість вакансій у готельно-ресторанному бізнесі становила 64–84% від докарантинного рівня, а у роздрібній торгівлі – 80–101%. Це вказує на те, що введення обмежень на роботу цих галузей, було найважливішою причиною зменшення зайнятості: після зняття обмежень кількість вакансій вже повернулась або стрімко повертається до норми.
Кількість вакансій у сільському господарстві та промисловості недуже скоротилася
Діяльність цих галузей не була під забороною на час карантину, а також роботи сільському господарстві залежать від сезону та не можуть бути відкладені на "після карантину". Однак, компанії все ж зменшили найм працівників: у сільському господарстві кількість вакансій у найгірший період становила 71% від докарантинного періоду за даними ДСЗУ, 51% – за даними rabota.ua та 63% – за даними work.ua. Схожа ситуація і в промисловості, де ці показники становили 64%, 44% і 49% відповідно.
У фінансовій та банківській сфері поновлення вакансій найповільніше
Прикметно, що однією з найбільш постраждалих галузей, виявилась також фінансова та банківська сфера – можливо, через велику кількість працівників, які працюють з клієнтами (наприклад, касири в банках), а також через майже 100% офіційну зайнятість і чутливість до будь-яких фінансових криз.
Скорочення вакансій у цьому секторі було за обсягом другим чи третім з усіх проаналізованих секторів – до 29% від докарантинного періоду за даними rabota.ua, 39% за даними work.ua та 54% за даними ДСЗУ.
Такий вплив на зайнятість в фінансовій сфері може пояснюватись, по-перше, страхом перед кризою (зазвичай кризи дуже боляче відбиваються на фінансовому секторі), по-друге – традиційно великою кількістю вакансій, пов’язаних із щоденними контактами з людьми (наприклад, касири чи операціоністи). Найм людей на такі посади на час карантину міг бути заморожений.
Читайте також: Долар може втратити статус світової резервної валюти
Фінансова та банківська сфера не тільки сильно скоротила найм, але і найповільніше його поновлює. За останніми даними, кількість вакансій у цій сфері становила 55% від докарантинного періоду за даними ДСЗУ, 63% – за даними rabota.ua та 60% – за даними work.ua. Це вказує на те, що призупинення найму могло бути великою мірою пов’язане із економічною невизначеністю, а не лише із карантинними обмеженнями.
Зараз більше людей шукають роботу, ніж до карантину
Усі джерела показують, що з введенням адаптивного карантину та відновленням економіки, люди почали шукати роботу активніше, ніж у докризовий час – кількість шукачів роботи зросла на 15-35% порівняно із докризовим періодом. Це може бути пов’язано з тим, що люди, яких звільняли під час кризи, не починали шукати роботу одразу, бо бачили невелику кількість вакансій.
Цю гіпотезу підтверджують дані сайтів пошуку роботи, які вказують на те, що під час піку кризи, роботу шукали на 22-35% ніж до кризи. При цьому, кількість звернень у ДСЗУ під час кризи зросла – тому що люди звертаються не лише за допомогою у пошуку роботи, а й за грошовою допомогою.
Рисунок 2. Активність шукачів роботи
Наприклад, у готельно-ресторанному бізнесі, за останніми даними, кількість резюме зросла до 137% та 136% докарантинного періоду на work.ua та rabota.ua відповідно, а кількість звернень у ДСЗУ – 293% від докарантинного періоду. У роздрібній торгівлі також як кількість резюме, так і кількість звернень у ДСЗУ відновились та перевищили докарантинний рівень.
В промисловості активність шукачів роботи досягла або перевищила докарантинний рівень (від 99% за даними work.ua до 150% за даними ДСЗУ), але в сільському господарстві активність досі залишається нижчою за докарантинний період. Активність шукачів роботи у фінансовій та банківській сферах відновилась до докарантинного рівня та становила від 105% за даними work.ua до 144% за даними rabota.ua.
Загалом бачимо, що коронакриза сильно вдарила по ринку праці: роботодавці різко призупинили найм нових працівників, а люди, яких звільнили, не шукали роботу активно, втративши сподівання її знайти. Особливо це було помітно у секторах, діяльність яких було обмежено з боку держави: готельно-ресторанний бізнес та роздрібна торгівля, а також фінансовий та банківський сектор.
Але із введенням адаптивного карантину, роботодавці різко відновили найм працівників, а люди почали шукати нову роботу, тож спостерігаємо швидке відновлення.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
