Учора Верховна Рада 295 голосами схвалила в цілому президентський законопроєкт №3963 про підвищення мінімальної зарплатні (МЗП) з нинішніх 4723 грн до 5 тис. грн – майже на 6%. Все б добре, але це рішення – під вибори
Новий розмір мінімалки мав включитися з 1 січня 2021 року, але президент запропонував зробити цей крок на чотири місяці раніше. Нагадаємо, 25 жовтня в Україні повинні відбутися місцеві вибори. Саме в цьому оглядачі вбачають справжню мотивацію "щедрості" влади, яка поспішає, щоб виборці отримали підвищені зарплати ще до дня виборів і подякували своїм "благодійникам" у кабінці для голосування.
Хто голосував за і проти підвищення мінімалки
Довкола ухвалення цього рішення склалася ситуативна коаліція цікавої конфігурації. До її складу увійшли фракція "Слуга народу", яка дала на підтримку законопроєкту 231 голос (1 утримався), фракція "Опозиційна платформа – За життя" – 26 голосів, група "За майбутнє" – 12 "за", група "Довіра" – 15 голосів, позафракційні – 11 "за".
Підтримати президентський проєкт не побажали 22 депутати фракції "Європейська солідарність", які утрималися під час голосування, ще двоє їхніх колег не голосували. У фракції "Батьківщина" 10 депутатів утрималися, двоє не голосували. Категорично проти ініціативи президента виступили у фракції "Голос", 8 членів якої проголосували проти, а один депутат не голосував.
У "Батьківщини" та "ОПЗЖ" були свої законопроєкти такої ж спрямованості, які відрізнялися лише величиною підвищення МЗП, але депутати віддали пріоритет пропозиції президента.
Звідки візьмуть гроші на підвищення мінімалки
Джерел на Банковій бачать два. По-перше, за рахунок економії на обслуговуванні державного боргу: на непрогнозованому зміцненні гривні в попередні місяці Мінфіну вдалося зекономити майже 3,5 млрд грн.
Читайте також: Збільшення мінімальної зарплати насправді її лише зменшує, – бізнесмен
Другим джерелом покриття додаткових витрат бюджету бачать збільшення надходжень від податків на доходи фізичних осіб і на додану вартість – парадоксально, але ці гроші мають надійти саме завдяки підвищенню "мінімалки". При цьому їх ще належить зібрати у державну скарбницю, з чим у двох поспіль урядів Зеленського виникають проблеми завбільшки у десятки мільярдів гривень бюджетної "діри". Що породжує сумнів у реалістичності цього наміру і якості його впливу на ситуацію в економіці, яка ледве почала відновлюватися від весняного "коронавірусного" карантину. Адже "ціна" підвищення, за оцінками самої влади, 4 млрд грн додаткових витрат державного бюджету.
Вигода від додаткових 277 гривень
Які ж позитиви від зростання МЗП бачать у владі? Оновлена мінімалка призведе до автоматичного зростання зарплат бюджетників і держслужбовців, оклади яких розраховуються за тарифною сіткою, прив’язаною до мінімальної зарплати. Ще один позитив – МЗП наблизиться до рівня фактичного прожиткового мінімуму (який зараз, за оцінками, незначно перевищує 5 тис. грн). У президентському Офісі це рішення назвали першим кроком до поліпшення соціально-економічних гарантій працівникам в Україні. В уряді обіцяють у проєкті державного бюджету на 2021 рік піти далі та в січні і липні перерахувати цей показник відповідно до 6 і 6,5 тис. грн.
В уряді демонструють оптимізм і кажуть, що підвищення "буде майже непомітним як для людей, так і для економіки" і стимулює споживчий попит на українську продукцію. Про це написав у Телеграм після голосування прем'єрміністр Денис Шмигаль.
У свою чергу, міністр фінансів Сергій Марченко переконує, що підвищення "мінімалки" є зваженим рішенням, завдяки якому Пенсійний фонд отримає додатково 1,7 млрд грн єдиного соціального внеску і ще 1,2 млрд грн податку з доходів фізосіб надійдуть до центрального і місцевих бюджетів.
Чому економісти проти підвищеня в Україні мінімальної зарплатні
Бізнесові та експертні кола далекі від оптимізму в оцінках рішення української влади. Європейська бізнес-асоціація пропонувала уряду відмовитися від підвищення, заявляючи, що під час кризи не можна збільшувати податкове навантаження на сумлінних підприємців і що це призведе до зростання тіньового сектору економіки. Урядовці парирують, що бізнес, який платить зарплати значно вищі за мінімальні, змін не відчує. Хвилюватися варто лише тим, хто платить офіційно лише 4723 грн мінімалки, а решту видає "в конвертах".
Читайте також: Береза: Зарплаты растут, когда экономика на подъёме, а если пытаться делать это искусственно, то получается Венесуэла
Економісти висловлюють фундаментальні застереження. Кажуть: підвищувати зарплати можна, коли для цього є економічні, а не політичні підстави – принаймні, коли зростає економіка і продуктивність праці, чого наразі в Україні не спостерігається. Більшість інституцій, що досліджують вітчизняну економіку, прогнозують, що ВВП України цього року впаде на 5-6%, а на 2021-ий очікується зростання до 4,2%. Це точно не є фундаментом для планованого владою трикратного за півроку підвищення мінімальної зарплати.
За гроші, що додатково з’являться в кишенях українців, ті підуть купувати не лише товари українського виробництва, але й імпорт. Стимулювання споживчого попиту через підвищення "мінімалки", на що сподівається уряд, може викликати зростання імпорту, а це поверне в "мінус" платіжний баланс країни та зрештою вплине на курс гривні. Стрімке зростання "мінімалки" здатне спровокувати нове посилення інфляції, вважають у Київській школі економіки (KSE), а додані владою "дармові" гроші з’їсть зростання цін.
Можна спрогнозувати і критику рішення Верховної Ради з боку Міжнародного валютного фонду, який наполягає на економічно обґрунтованому зростанні доходів населення України. Це логічно: влада країни, життєдіяльність якої багато в чому залежить від іноземного кредитування, повинна більш обережно ставитися до рішень про те, куди ці, фактично позичені, гроші витрачати.
Тож, мабуть, виправдана певна емоційність рекомендацій фахівців Центру економічних стратегій, які називають плани Зеленського "популізмом, що ламає економічне відновлення" не лише в короткостроковій перспективі, але й на роки наперед. "Таке підвищення створює низку ризиків та викривлень економічних стимулів, з якими Україні доведеться жити не один рік", – зазначають економісти та радять уряду не ламати економічне відновлення власноруч.
Шляхом "старих облич"
Тож рішення підвищити МЗП багато хто вважає завуальованою формою передвиборного підкупу владою виборців з невисокими доходами. Але ж це інструмент з арсеналу пріснопам’ятних "старих облич", проти ганебних методів діяльності яких рішуче виступила ЗЕ!команда, отримавши на президентських і парламентських виборах велику підтримку українців у всіх регіонах. Виходить, за рік "слуги" так і не змогли запропонувати нічого принципово нового і змушені повернутися до соціального популізму.
Підвищення мінімальної зарплатні, пенсій, соціальних виплат було (і, як стало зрозуміло сьогодні, залишилося) улюбленим методом "роботи" з електоратом усіх українських влад, а одночасно "призом", за який точилася боротьба між політиками за право зватися більшим "благодійником". Так, у жовтні 2009 року (нагадаємо, на наступний рік були заплановані президентські вибори) тодішня прем’єрміністр України Юлія Тимошенко направила президенту Віктору Ющенку листа з пропозицією ветувати ухвалений Верховною Радою, за ініціативою лідера Партії регіонів Віктора Януковича, закон про підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати до 744 грн. Тоді Юлія Володимирівна цілком слушно зауважувала, що "ігноруючи економічні аксіоми, керуючись виключно передвиборчим популізмом, нехтуючи здоровим глуздом, окремі політичні сили намагаються втягнути Україну в економічний хаос" і що "основним принципом побудови бюджетної системи будь-якої держави є неупереджений, фінансово виважений розподіл національного продукту".
Кілька разів підвищували МЗП за часів президента Петра Порошенка. Згадаємо ухвалене наприкінці 2016 року рішення уряду Володимира Гройсмана підняти мінімалку одразу на 100 відсотків – із 1600 до 3200 грн з 1 січня 2017 р. на тлі невеликого зростання економіки. Шоку це не викликало: мінімальна зарплата "наздогнала" зростання середньої зарплати після інфляції і девальвації у 2014-2015 рр. Та все ж у лютому 2017 року інфляція стрибнула за 14%. Владі довелося вживати заходів для стримування росту цін. До речі, тоді Юлія Тимошенко виступала вже за більш суттєве підвищення, назвавши крок уряду "великим обманом для України".
Утримавши цей урок, Гройсман восени-2017 заявив з трибуни парламенту депутатам, які вимагали знов підвищити МЗП, що мінімальна зарплатня зросте із 3,2 до 5 тис. грн лише тоді, коли зростання національної економіки сягне 5%. За наступні два роки уряд Гройсмана підняв розмір мінімалки ще на 1523 грн, але ці рішення ухвалювалися все ж в умовах підйому економіки, а не її падіння, як це є сьогодні.
Тож загалом є сумніви, щоб із цим підвищенням МЗП не вийшло за законом сполучених посудин: якщо десь "долили", то в іншому місці "обміліло". Додаткові гроші "з барського плеча", створені не працюючою економікою, а фактично позичені чи "надруковані" Нацбанком, не зроблять українців багатшими, а швидше навпаки. Але закони піару напередодні виборів превалюють над законами економіки. Та в кінцевому підсумку економіка таки перемагає і найбідніші виборці, які поведуться на дарунки популістів, традиційно відчують це на рівні своїх кишень.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
