"Отже, можна підвести перші політичні підсумки атаки росіян на Польщу, і вони зовсім не райдужні для НАТО. Фактично, ми спостерігаємо активніше розмивання системи колективної безпеки, яка і без того уже була під значним ударом", – про це у Фейсбуці пише політолог Петро Олещук, інформує UAINFO.org.
"Зрозуміло, що все, що відбулося, це не про "5 статтю" (як би абстрактно та не була сформульована). В уряді Польщі масоване потрапляння російських дронів у власний повітряний простір назвали "провокацією", і це, мабуть, дійсно була провокація, проведена росіянами з метою визначення меж можливого для себе. І ця провокація виявилася цілком успішною.
У чому головна проблема? Проблем насправді дві.
По-перше, не було чіткої реакції з боку стриктур НАТО і провідних держав. Хтось "засуджував", хтось висловлював занепокоєння, а для Трампа взагалі "це могла бути помилка", хоча навіть польські урядовці, зазвичай максимально лояльні до США, наголошували, що про жодну помилку не могло бути й мови. Отже, навіть на рівні слів і формулювань НАТО не може визначитися з чимось подібним до позиції.
По-друге, обраний шлях відповідей на "провокації" був одразу виключно пасивним. Польща вимагає більше ППО, країни НАТО перекидають туди літаки. Ведуться розмови про засвоєння українського досвіду у збитті дронів… Це все добре, але це пасивна відповідь і це гра за правилами кремлівського агресора. Якщо все відповідь буде зводитися до того, аби "посилювати ППО", то росіяни, не відчуваючи для себе жодних загроз, просто почнуть посилювати тиск. Посилати більше дронів, більше дронів з бойовою частиною. Для них, загалом, і 800 дронів на день – не проблема. А з 800 дронів точно щось кудись попаде. І що далі? Але вони не будуть посилати 800. Вони будуть поволі розширяти межі можливого для себе, здійснюючи психологічний тиск на країни НАТО та їхню громадську думку.
Читайте також: Медведєв погрожує війною проти НАТО, якщо країни Альянсу збиватимуть російські дрони над Україною
Задача ж росіян – не "захопити прямо зараз Польщу". Ні, це якщо і перспектива, то віддалена. Поки що їм треба "хитати НАТО" та посилювати антиєвропейські та проросійські настрої. Якщо вони перейдуть до "системних провокацій", то на їх тлі можна буде розгорнути політичну активність у східноєвропейських країнах, що "лише дружба з рашкою врятує нас від дронів", і просувати у такий спосіб своїх агентів впливу. Ну а безпорадність структур НАТО буде для подібної гри прекрасною ілюстрацією. Це те, куди зрештою приведе НАТО пасивна відповідь.
Що ж вони мали робити? Показати, що активно реагувати можуть не лише російські агресори, і що не лише вони можуть задавати правила гри. Найочевидніша відповідь – перенесення переднього краю ППО НАТО на територію України. Оголосити прямо, що це відповідь на російську провокацію, і що тепер НАТО буде збивати все, що буде наближатися до їхніх кордонів. Це була б зрозуміла для росіян відповідь.
Читайте також: НАТО може почати збивати дрони РФ над Україною, – Сікорський
Ще краще було б скооперуватися з українськими силами та показово, приміром, організувати невеликий кратер на місці виробництва "шахедів" у російській Єлабузі. Це був би максимально дохідливий меседж, який могли б подати самі українці, за допомогою західних партнерів.
Те, що українці можуть дивувати, вони довели цього тижня, коли відбулося декілька знакових уражень на території ворога. Буквально нещодавно, 12 вересня від СБУ надійшло повідомлення, що дронами вражено Приморськ — ключовий хаб для завантаження «тіньового флоту», з допомогою якого рф обходить міжнародні санкції та продає нафту на зовнішніх ринках. Через порт щороку проходить близько 60 млн тонн нафти, що приносить росії приблизно $15 млрд.
До цього всі ми пам'ятаємо про кампанію зі знищення різноманітних вузлів нафтової інфраструктури рф. Включно з легендарною "Дружбою". Ну а під кінець тижня ГУР прозвітувало про враження нових НПЗ. У тому числі і дуже віддалених – аж у самій Башкирії. Все це Україна робить сама. Звісно, якби додалась потуга НАТО, то і ефективність зросла, і можна було б не лише винищувати НПЗ та нафтобази, але і дещо солідніше.
Читайте також: Друга країна НАТО за чотири дні. Росія невипадково продовжує випробовувати Альянс своїми дронами – ISW
Але зрозуміло, що НАТО на це не піде, а почне накопичувати ППО "для себе". І це, до речі, теж могла бути задача росіян. Примусити європейських партнерів зупинити передачу ППО та ракет до них для України через власні панічні побоювання. І байдуже, що "Петріот" – це не найкращий варіант, аби збивати дрони, і тут краще не забирати щось в України, а кооперуватися з нею. Як це, приміром, робить Данія, далекоглядно працюючи над спільним з Україною виробництвом твердого ракетного палива.
В принципі, навіть я не чекав настільки беззубої відповіді від НАТО. І на це є причини. НАТО зараз – це вершник без голови, бо голова, якою завжди були США, зараз живе ілюзіями "ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ" з росіянами, і не хоче дошкуляти "другу Владу". Тому росіяни будуть нахабнішати, і не сумнівайтеся, а ще намагатися відбитися від них лише пасивною обороною – це просто розпалювати в них агресію та "кураж", який можна зупинити лише ударами", – констатує політолог.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
