У селі Червоному Тернопільського району мешкає лише одна людина – Михайло Чавурський. Чоловік наодинці вирощує овочі, збирає ягоди, сіє пшеницю та овес, має одну корову та коня, а ще собаку – охоронця.
Як розповіло "Суспільне", чоловік із власної волі не залишає село, яке перебуває на межі зникнення з карти України. Ще зовсім недавно село було густонаселеним: 75 будинків, 56 дітей, які ходили до місцевої школи, працювали магазини, інформує UAINFO.org.
"Тепер все заросло, нема чим хвалитися в селі. Людей немає, будинки повалилися", – розповів журналістам Чавурський.
За словами чоловіка, він прожив у Червоному все життя, дитиною навчався тут же. Покидати село не має наміру.
Голова Мечищівської сільської ради Василь Сидорович, до якої колись входило Червоне, сказав, що село поступово перетворюється на населений пункт-примару. А Чавурський мешкає за рахунок фермерства.
Читайте також: У школі на Кіровоградщині невакциновані вчителі влаштували бойкот: лякають сатаною й цькують вакцинованих колег
"Ми жартуємо з ним, що він тут і голова, і староста. Він сам керується. Садить город: картоплю, капусту, кукурудзу, пшеницю", – сказав Сидорович.
Щоб зрозуміти історію села, журналісти звернулися до історика Богдана Климка. Той розповів, що це село дуже давнє і бере свій початок від дохристиянських часів.
"На цій території проводили жертвопринесення на честь язичницького бога Молоха. Очевидно, з того часу назва Молохів залишилася за цією територією", – розповів Климко.
1946 року радянська влада вирішила перейменувати це село на Червоне.
Читайте також: Людей змушують повертати субсидії. Що відбувається та як не втратити десятки тисяч гривень
Також історик розповів про місцеву легенду, згідно з якою на території села під час Другої світової війни впав якийсь літак. Місцеві не знали, чий він був – радянський чи німецький.
"Говорили, що він був наполовину з фанери, наполовину з алюмінію. Люди, які жили тут, з того алюмінію робили посуд, чашки, тарілки, ложки. І той літак їх трохи виручив", – розповів фахівець.
Говорячи про майбутнє села, Чавурський зазначив, що хоч воно й майже вимерло, але "не зникне з пам'яті людей доти, доки житимуть вихідці із цього села".
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
