Археологи виявили в Синайській пустелі унікальні наскельні малюнки віком близько 5000 років, які проливають світло на жорстокі методи експансії Древнього Єгипту.
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Blätter Abrahams у 2025 році, ці артефакти демонструють процес колонізації регіону та поневолення його корінних мешканців. Мистецтво давніх єгиптян у деталях зображує сцени тріумфу завойовників та страждання переможених, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.
На одній із панелей зафіксовано постать чоловіка, який переможно підіймає руки. Поруч із ним зображена жертва — людина, що стоїть на колінах зі зв’язаними за спиною руками та стрілою в грудях. Композицію доповнює зображення човна, що в культурі Древнього Єгипту традиційно слугувало метафорою влади фараона. Супровідний напис ідентифікує божество міна, пов’язане з родючістю, як «правителя мідного регіону». Дослідники припускають, що сцена символізує божественне схвалення насильницького підкорення місцевих племен.
Мотивацією для таких небезпечних експедицій на південний захід Синаю було не просто розширення кордонів, а прагнення контролювати цінні мінеральні ресурси. У той період регіон був надзвичайно багатий на мідь та бірюзу, які мали критичне значення для єгипетської економіки та ремесел. Професор єгиптології Боннського університету Людвіг Моренц зазначив, що цей артефакт є одним із найдавніших свідчень встановлення панування однієї держави над територією іншого народу, який на той час складався переважно з кочових племен.
Цікавою знахідкою стала деталь біля зображення човна: археологи помітили сліди напису, який, ймовірно, містив ім'я фараона-завойовника, проте він був навмисно стертий. Поки що залишається загадкою, хто і чому намагався знищити пам’ять про правителя, хоча практика «стирання імен» наступниками була відомою в єгипетській історії. Знахідку зробив археолог Мустафа Нур Ель-Дін під час експедиції 2025 року. Науковці переконані, що це лише початок, і готують масштабну кампанію для пошуку нових свідчень у цьому районі.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
