Сьогодні, 25 серпня 279 народних обранців підтримали постанову №3994, яка і запроваджує рішення про геральдичне змагання. Згідно з документом, переможець має бути визначений до 1 грудня поточного року. До цього ж терміну пропозиції-переможці повинні бути подані до парламенту.
Зазначимо, що Великий герб є далеко не у всіх країн. Переважно такий символ запроваджують королівства, колишні імперії та федерації. Наприклад, він є у Австрії та Нідерландів.
В Україні розробкою символу займалися на різних етапах становлення державності. Так, ще у 1918-му Центральна Рада затвердила закон, за яким у держави повинен бути малий і великий герб. Тоді ж Василь Коричевський подав ескіз символу на розгляд експертному середовищу, однак знавцям проєкт не сподобався.
Так виглядав герб держави Павла Скоропадського у виконанні художника Георгія Нарбута.
У 1939-му на замовлення уряду УНР в екзилі геральдист Микола Битинський запропонував інший варіант.
Наразі наявність Великого гербу серед геральдичних символів сучасної країни передбачена нашою Конституцією. У тексті Основного закону йдеться про те, що він встановлюється з урахуванням малого Державного герба та герба Війська Запорізького. А його головний елемент – власне, Малий герб. При цьому ухвалити Великий герб парламент має двома третинами конституційного складу.
Власне, саме брак єдності серед депутатів багато років заважає Україні отримати омріяний символ.
У 1991-му влада провела схожий конкурс, що мав визначити проєкти Малого та Великого герба України. Перемогли варіанти геральдистів Андрія Гречила та Івана Турецького. І хоча парламент з гучними суперечками ухвалив Малий герб, обговорення Великого відклали до кращих часів.
Художники зокрема пропонували такі варіанти.
Конкурс знову повторили за п'ять років – у 1996-му розглянули близько 420 робіт, але жодну не затвердили. У 2009-му справа, здавалося б, зрушила з місця. Нарешті Кабмін затвердив ескіз, але до парламенту той не дійшов. У варіанті відшукали неточності.
Тоді ж нардепки Анна Герман, Оксана Білозір та Катерина Ващук внесли до парламенту ще один ескіз, але теж безуспішно.
Додамо, що навіть у разі затвердження українці навряд чи бачитимуть Великий герб надто часто. Переважно цей символ – атрибут голів держави і може бути, наприклад, на президентській печатці. Геральдичне представництво більшості державних установ обмежиться тризубом.
