Мені відповідають: це ж елементарно – Росія напала на Україну, тому й російсько-українська. Хто напав – того пишемо першим, хто піддався нападу – того другим. І в Вікіпедії так.
Але чому тоді у Вікіпедії є стаття "сучасне українсько-російське протистояння"? Чому в цьому формулюванні "українське" пишемо першим словом, а "російське" другим?
Вирішив подивитися аналоги. І побачив цікаву річ. Про війну між Польщею і Радянською Росією в російський вікіпедії пишуть: "советско-польская война", а в українській "польсько-радянська" чи "польсько-більшовицька".
Тобто ми вважаємо, що Польща напала на Росію, а росіяни, що Росія на Польщу? Щось не сходиться.
Читайте також: Кравчук: Росія вичерпала свої пропозиції щодо війни й миру в Україні
У радянській історії взагалі написання воєн (які вважаються війнами, а не "братською допомогою") починаються зі слів "радянсько-" чи "російсько-".
Наприклад "Русско-японская война" (хоча відомо, що саме японці першими напали на росіян).
До речі, у Вікіпедії наводиться приклад написання цієї ж війни японською – і переклад: "японсько-російська". Тобто японці пишуть назву своєї країни першою?
Я не знаю, чи існує якесь міжнародне правило в цьому плані, але розумію і японців і росіян. Вони першою ставлять назву своєї країни, як суб'єкта війни. Підкреслюючи тим, що країна веде війну, а не залишається лише її пасивним об'єктом.
Може, й нам слід почати писати по-іншому? Не ховатися лінгвістично десь на другому плані в тіні Росії?
Читайте також: Портников: Кучма чи Кравчук у ТКГ – яка різниця?
До речі, на сайті "Радіо "Свобода" найчастіше пишуть: "українсько-російська війна". І в багатьох публікаціях на сайті Національної бібліотеки ім. Вернадського теж.
Хтось може махнути рукою, мовляв, це суто лінгвістична суперечка.
Ну. може й так. Втім, один класик писав: "як судно назвеш. так воно й попливе". Тож і до війни, як її назвеш, так до неї і ставитимуться…
Хоча так, як ми ведемо війну, то може справді чесніше буде бачити себе безсловесним об'єктом чужого вторгнення?
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
