Україна змінила підхід до далекобійних ударів по території росії. Якщо раніше головною метою було знищення нафтопереробних заводів та паливної інфраструктури, то сьогодні українська стратегія дедалі спрямована вже на системне руйнування всієї економіки, яка забезпечує російську військову машину. Йдеться не лише про енергетику, а й про логістику, фінансовий сектор та підприємства, що підтримують роботу військово-промислового комплексу, пише УНН.
Паливна криза в рф через удари по НПЗ
З початку року українські військові уразили понад 15 російських нафтопереробних заводів, деякі з них зазнавали повторних ударів і припинили свою роботу. Ураження зазнавали навіть ті НПЗ, які знаходяться на відстані понад 2000 км. Україна продовжує бити по об'єктах російської нафтопереробки і це вже призвело до різкого стрибка цін на пальне в рф та його дефіциту.
За даними розвідки, з 1 по 10 липня середня ціна бензину АІ-92 на АЗС росії зросла до 64,5 рубля за літр, що на 20% більше в річному вимірі.
"У липні випуск бензину на росії скоротився приблизно до 71,5 тисячі тонн на добу, тоді як середній літній попит становить близько 110 тисяч тонн. Фактично закривається лише 65% потреби. Розрахунковий дефіцит сягає близько 38,5 тисячі тонн на добу, або 35% всього внутрішнього споживання. Усе вказує на те, що кремль готується не до подолання кризи, а до її тривалого існування", – йдеться у повідомленні.
Окрім російських НПЗ ударів також зазнали танкери в Каспійському та Чорному морях.
"Далекобійні санкції" працюють: Зеленський подякував українським військовим за удари по НПЗ та "тіньовому флоту" рф14.07.26, 14:40 • 3654 перегляди
Стратегія українських ударів змінюється
За даними Financial Times, Україна змістила акцент із широких атак на російські НПЗ до високоточних ударів по критично важливих компонентах, які найважче відновити. Українські військові, оператори безпілотників та енергетичні фахівці розповіли виданню, що метою стало не просто спричинити пожежу чи пошкодити резервуари з пальним, а вивести підприємства з ладу на максимально тривалий час.
Один із членів українського підрозділу глибоких ударів зазначив, що стратегія є "ретельно таргетованою і скоординованою" і вони вкладаються у концепцію системної війни.
Перед кожною операцією підрозділи отримують консультації інженерів та енергетичних експертів, які визначають найуразливіші елементи виробництва.
"Інженери та експерти вказують підрозділам дронів бити "ось по цих трубопроводах, або по цій трубі, вдарити тут – у цьому просторі, або по цій частині з'єднання обладнання, або по цьому блоці", – цитує одного з операторів видання.
Виконуючий обовʼязки міністра оборони Євгеній Хмара повідомив що разом з головнокомандувачем Михайлом Драпатим працює над планами щодо перенесення війни на територію агресора.
"Ціль незмінна – технологічна перевага нашої армії над російським ворогом та максимальне збереження життя людей за рахунок технологічних змін. Маємо масштабувати те, в чому вже ефективні: deep strike та middle strike, НРК та інші рішення, які зберігають життя воїнів та ефективніше знищують противника", – повідомив він.
Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк пояснив, що Україна більше не розглядає окремі заводи як самостійні цілі.
"Ми думаємо про росію як про систему. Розуміння цієї системи дозволяє виявити критичні частини, де ефект є набагато суттєвішим", – сказав він в коментарі FТ.
Саме тому українські планувальники аналізують взаємозалежність між НПЗ, підстанціями, транспортною інфраструктурою та експортними маршрутами, а після ударів повторно атакують ті самі об'єкти ще до завершення їх ремонту.
Найбагатші росіяни вивезли мільярди доларів за кордон через страх за економіку – Bloomberg16.07.26, 18:05 • 6915 переглядiв
Наступна ціль – фінансова система росії
За словами Дениса Штілермана – головного конструктора та співвласника української компанії Fire Point, яка виробляє далекобійні дрони FP-1, здатні вражати цілі на відстані понад 3 000 км і ракети Flamingo, Україна вже досягла відчутного результату ударами по нафтовій інфраструктурі.
"Мені здається, зараз це комплекс заходів, який повинен бути. Ми зараз дуже сильно натиснули. Зараз, коли бак бензину в Москві коштує в 3,5 раза дорожче, ніж він коштував, коли люди змушені в Москві стояти в кількох чергах для того, щоб заправити свою машину, це вже щось", – зазначив він в інтервʼю Дмитру Гордону.
Водночас він переконаний, що цього недостатньо. Якщо першою ланкою української стратегії став паливно-енергетичний комплекс, то наступним етапом, на думку Штілермана, має стати фінансова система росії.
"Зараз нам потрібно добити Wildberries і Ozon, це обов'язково. Це спричинить крах банківської системи – це одні з основних позичальників", – пояснив він.
За словами Штілермана, Wildberries є одним із найбільших корпоративних позичальників у росії, а російський державний банк ВТБ зробив ставку саме на розвиток цього маркетплейсу.
"У ВТБ і так були справи не дуже, а зараз трильйони рублів кредитів виявляться безповоротно втраченими. І це може покласти другий найбільший банк у росії. І це потрібно продовжувати", – переконаний головний конструктор Fire Point.
Його слова підтверджуються і фінансовими показниками самого ВТБ. Банк уже повідомив про погіршення результатів: чистий прибуток за перше півріччя виявився майже на 20% нижчим за прогнозований, а очікування на другу половину року також були переглянуті у бік суттєвого зниження. Окрім того, банк вже почав обмежувати вкладникам доступ до грошей.
Логістика також стала ціллю
Окрім фінансової складової, українські удари дедалі активніше спрямовуються й на руйнування логістичних ланцюгів.
За словами Дениса Штілермана, маркетплейси відіграють важливу роль не лише для цивільної економіки, а й для забезпечення військового виробництва.
"Не таємниця, що велика кількість дронів виробляються росією на тимчасово окупованих територіях. Дуже важливо було припинити ці канали постачання. Це все порушення логістики. Це дуже світлі ідеї. І потрібно продовжувати тримати дефіцит бензину, нарощувати його весь час, і продовжувати тиснути на всі слабкі сторони, які ми бачимо", – переконаний він.
Wildberries не припинив продаж товарів для російської армії – ЦПД27.07.26, 20:50 • 37360 переглядiв
Схожу логіку описує і командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді, пише FT. За його словами, атаки на НПЗ є частиною ширшої кампанії з руйнування мереж, що підтримують воєнні зусилля Росії — від нафтового експорту, який фінансує армію, до логістичних маршрутів постачання військ на фронті.
"Мета зрозуміла: 1) знищити джерела, що фінансують війну Путіна (нафтова торгівля ред.), і 2) (знищити – ред.) військово-промисловий комплекс, що постачає окупаційну армію зброєю", – зазначив він.
За словами "Мадяра", після систематичного знищення російських засобів ППО, радіолокаційних станцій та комплексів радіоелектронної боротьби подальше планування ударів стає "питанням чистої математики", коли враховуються обсяги виробництва, внутрішнього споживання, експорту та логістики.
Наслідки в десятки разів дорожчі ніж удари
За словами в. о. міністра оборони Євгена Хмари, головним критерієм ефективності українських далекобійних операцій є не кількість уражених об'єктів, а співвідношення вартості удару до економічних втрат, яких він завдає росії.
"Українські далекобійні удари по російській нафтовій інфраструктурі та інноваційні дронові кампанії спрямовані на те, щоб завдати росії втрат, які значно перевищують витрати України на їх реалізацію", – пояснив він в інтервʼю Loomered.
За словами Хмари, Україна прагне досягти співвідношення, коли вартість проведення операції становитиме лише близько 2% від економічних збитків, яких вона завдає ворогу.
В.о.міністра зазначив, що саме за таким принципом планувалася і операція "Павутина" – масштабна атака безпілотників на російську стратегічну авіацію, яку здійснив підрозділ, яким він раніше командував. Тоді завдяки атаці далекобійними дронами вдалося знищити або пошкодити 41 літак окупантів.
Україна все більше переходить від війни на виснаження до війни економічних коефіцієнтів, коли кожен удар має змушувати росію витрачати у десятки разів більше на ліквідацію наслідків, ремонт та підтримку функціонування власної військової економіки.
Війна переходить в економічну площину
Описаний підхід свідчить про те, що Україна поступово переходить до нової моделі ведення війни. Її метою стає не стільки фізичне знищення окремих військових чи промислових об'єктів, скільки руйнування економіки, яка дозволяє росії продовжувати агресію.
Точкові удари по критичних вузлах енергетичної інфраструктури, повторне ураження відремонтованих об'єктів, створення дефіциту пального, руйнування логістики та потенційний тиск на найбільші маркетплейси й банківський сектор є елементами єдиної стратегії. Її логіка проста: кожна українська операція має коштувати значно дешевше, ніж наслідки, які вона створює для економіки та ВПК росії, а також можливостей кремля фінансувати війну.
