Європі варто готуватися до потенційного конфлікту з рф, оскільки війна за межами України вже “не є фантазією”.
Про це заявив високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, пише Financial Times.
За його словами, росія загрожує Європі не тільки повномасштабною війною проти України, але й гібридними атаками проти країн Євросоюзу.
«На нас, без сумніввів, насувається війна. Високоінтенсивна, конвенційна війна в Європі вже не є фантазією», – переконаний Жозеп Боррель.
Він наголосив, що ця війна “не почнеться завтра, але ми не можемо заперечувати реальність“.
Коментарі Борелля пролунали після того, як кілька європейських воєначальників нещодавно виступили з попередженнями про те, що росія може спробувати напасти на країни – члени НАТО в наступному десятилітті.
Після вторгнення росії в Україну в 2022 році європейці скасували десятиліття скорочення оборонних витрат й активізували плани з нарощування своїх оборонно-промислових потужностей.
Однак європейські зусилля, спрямовані на збільшення поставок зброї в Україну і переозброєння власних збройних сил, лише повільно починають набирати обертів, а найбільш чутливим питанням залишається майбутнє фінансування більших оборонних інвестицій.
«Країни – члени ЄС створили (Європейське, – Ред.) оборонне агентство, але не фінансують його», – сказав Боррель, додавши, що цей орган потрібен через “подвійність між тими, хто має знання про зброю, і тими, хто роками робить звіти, на які ніхто не звертає уваги”.
З огляду на те, що ситуація з безпекою в Європі є “екзистенційною кризою”, Боррель відзначив відсутність нагальності у пошуку нових шляхів збільшення оборонних інвестицій.
«Нам потрібен новий міжурядовий механізм фінансування…, порівнянний з тим, який ми створили під час фінансової кризи єврозони», – додав він.
Раніше деякі лідери ЄС на чолі з Естонією закликали до залучення такого фінансування за рахунок збільшення спільного боргу через спільні оборонні облігації.
Інша пропозиція передбачає перерахування доходів від російських активів, заморожених в Європі, до Європейського фонду миру (ЄФМ) або більш радикальні заклики до послаблення правил блоку, які дозволять фінансувати озброєння з бюджету ЄС.
Лідери ЄС у березні також підштовхнули Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) до адаптації своєї політики кредитування оборонної промисловості і свого нинішнього визначення товарів подвійного призначення.
Проте більшість з цих зусиль вважаються недостатніми для створення фінансових можливостей, щоб задовольнити очікувану потребу у збільшенні оборонних витрат.
Головний дипломат ЄС також звернув увагу на зростаючий страх серед європейців щодо можливого повернення колишнього президента США Дональда Трампа, який погрожував не захищати союзників по НАТО в Європі, які не витрачають достатньо коштів на оборону.
«Парасолька США, на яку ми покладалися з часів холодної війни, не може бути відкритою весь час», – сказав Боррель.
Він припустив, що, можливо, залежно від того, хто буде президентом США, Європа “не зможе покладатися на захист Америки“.
Водночас Боррель вказує, що пріоритети окремих членів Північноатлантичного блоку можуть зазнати змін.
Керівник Центру військово-правових досліджень, а також політолог та військовий експерт Олександр Мусієнко вважає, що подібні заяви Борреля є сигналом про те, що Європі не можна зволікати та гаяти час.
Водночас Мусієнко додає, що не погоджується, що війна в Україні нібито загрожує Європі, оскільки повномасштабний російсько-український конфлікт вже є війною в Європі.
На думку експерта, провідну роль в цій підготовці серед європейських країн можуть відігравати Франція, Велика Британія і частково Німеччина.
«Я думаю, що ця боротьба за лідерство, переможцями з якої вийдуть Франція, Британія спільно з Нідерландами та країнами Північної Європи, вона в Європі все ж таки буде. І це добре для нас», – сказав Мусієнко в ефірі національного телемарафону Єдині новини.
Щодо Німеччини, то ця європейська країна, вважає експерт, зараз є провідником ідей США у Європі, коли ж самі Сполучені Штати перебувають у передвиборчих перегонах, що ускладнює позицію Берліна.
«Німеччина, поки США не будуть застосовувати більш дієві кроки (щодо підтримки України, – Ред.), на кшталт поставок ATACMS… Мені здається, що німецький канцлер ухвалив для себе рішення, що не станеться передання (ракет, – Ред.) Taurus», – каже він.
Сьогодні офіційний Берлін проводить досить обережну політику, вважає експерт, втім, парадоксальність такої поведінки з боку ФРН в тому, що ця політика може бути різко змінена, що час від часу проявляє себе в великих пакетах військової допомоги для України.
