Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту розглянути у першому читанні законопроєкт №11115 про регулювання платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, зокрема Telegram. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив один з авторів ініціативи – народний депутат Микола Княжицький, передає УНН.
Деталі
За його словами, відповідне рішення комітет ухвалив 25 березня.
Як зазначив Княжицький, потреба в такому рішенні пов’язана з ризиками для національної безпеки. За його словами, російські спецслужби використовують Telegram та інші цифрові платформи для вербування українців, координації диверсій, поширення дезінформації та дестабілізації ситуації в країні.
Сьогодні ми маємо ситуацію, коли російські спецслужби масово використовують Telegram та інші цифрові платформи для вербування українців, координації диверсій, поширення фейків і дестабілізації країни. Частина злочинів – від шахрайства до замовлень терактів – прямо організовується через ці мережі
– написав парламентар.
Він також заявив, що подібні загрози можуть виникати не лише в месенджерах, а й на інших цифрових майданчиках.
Українське законодавство у сфері медіа не встигає за реальністю. YouTube регулюється, а Telegram – ні. Хоча, за даними останнього опитування Ipsos для 62% українців саме телеграм є джерелом інформації. Для порівняння: у країнах ЄС цей показник – від 5% до 30%
– закцентував нардеп.
Що потрібно знати про законопроєкт
Законопроєкт №11115 зареєстрували у Верховній Раді 25 березня 2024 року. Згідно з карткою документа на сайті парламенту, його повна назва – "Проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація".
У лютому 2026 року документ включили до порядку денного сесії парламенту.
За словами ініціатора проєкту закону, документ не передбачає заборони месенджерів, цензури чи деанонімізації користувачів. Натомість ідеться про базові вимоги до платформ. Зокрема розкриття інформації про власників і фінансування, наявність офіційної комунікації з українською державою та оперативне реагування у випадках, що стосуються тероризму, шахрайства або загроз національній безпеці.
У разі, якщо такі вимоги не виконуватимуться, відповідні органи можуть застосувати санкції. Серед них – фінансові обмеження, а також обмеження на використання таких платформ державними органами, банками та структурами, що працюють із персональними даними громадян.
Крім того, документ передбачає законодавче визначення поняття платформи спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація. Йдеться про цифрові сервіси, на яких створюються і функціонують облікові записи користувачів, зокрема сторінки, канали та інші форми акаунтів, що використовуються для поширення інформації серед широкої аудиторії.
Законопроєкт пропонує встановити для провайдерів таких платформ низку обов’язкових вимог. Зокрема, вони мають розміщувати умови користування сервісом і забезпечувати ознайомлення з ними користувачів, публікувати у доступному місці контактні дані для надсилання скарг на інформацію, що поширюється через платформу, а також закріпити порядок реалізації права на відповідь або спростування невірогідної інформації. Водночас документ передбачає, що користувачі мають отримувати повідомлення про факт і зміст такої відповіді або спростування поряд із відповідним інформаційним повідомленням.
Крім того, провайдери зобов’язані включати до умов користування правила поширення рекламної інформації та надати користувачам можливість зазначати, чи містить опубліковане ними відео рекламний контент. Окремо передбачено впровадження ефективних заходів та інструментів медіаграмотності, а також підвищення обізнаності користувачів про такі механізми.
Також пропонується зобов’язати платформи, які підпадають під юрисдикцію України або Європейського Союзу, публікувати на своїх сайтах і в усіх пов’язаних сервісах відомості про себе, зокрема найменування, адресу місцеперебування, пошту, контактні телефони та інші засоби зв’язку. Якщо платформа не перебуває під юрисдикцією України або ЄС, вона має забезпечити наявність в Україні уповноваженого представника для взаємодії з Національною радою, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
На вимогу Національної ради такі платформи повинні будуть розкривати структуру власності та джерела фінансування, зокрема для перевірки наявності або відсутності зв’язків із державою-агресором. Водночас проєкт передбачає, що неможливість здійснити перевірку соціальної мережі може стати підставою для визнання структури власності провайдера непрозорою.
У разі, якщо платформу визнають непрозорою, документ пропонує встановити обмеження на її використання. Зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, а також надавачі фінансових послуг не зможуть користуватися такими соціальними мережами.
Крім того, не допускається встановлення зазначених платформ і пов’язаних із ними сервісів на пристрої, що використовуються для службових цілей.
Яку оцінку отримав законопроєкт про регулювання діяльності Telegram
Голова профільного комітету Микита Потураєв за підсумками його засідання заявив, що документ не отримав негативних висновків з боку Європейської комісії. Водночас у серпні 2024 року профільний комітет уже розглядав цей законопроєкт і тоді вирішив напрацювати його нову редакцію на основі положень документа №11115.
Сам Микола Княжицький висловив переконання, що парламент зможе швидко доопрацювати законопроєкт і ухвалити його в цілому. Він наголосив, що документ насамперед стосується безпеки українців і має дати державі інструменти для реагування на загрози у цифровому середовищі.
Нагадаємо
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко виступив за врегулювання роботи Telegram задля мінімізації фактів вербування ворогом українських громадян для скоєння терактів.
