Вчені показали, що сприйняття болю пов'язане із добовими ритмами організму. Здатність людини його переносити залежить від часу доби, помітно падаючи ночами.
Переживання болю не завжди однакове і, наприклад, змінюється від сезону до сезону. Також медики давно зауважили, що пацієнтам важче переносити біль ночами, хоча ясного пояснення цьому досі не було. Лише тепер експерименти, проведені французькими вченими, вказали на причину такого явища — добові (циркадні) ритми, відповідно до яких змінюються багато метаболічних процесів в організмі, інформує UAINFO.org.
Читайте також: Вчені дізналися, навіщо курці вранці поєднують каву з першою цигаркою
Клод Гронф'є та його колеги проводили досліди з 12 добровольцями, здоровими дорослими чоловіками без жодних проблем зі сном. Піддослідних поміщали в обстановку, яка унеможливлювала вплив звичайних зовнішніх факторів зміни дня і ночі. Понад добу вони залишалися в напівлежачій позі, при стабільному неяскравому світлі та рівному фоновому шумі. Їли щогодини, невеликими однаковими порціями. Кожні дві години у них забирали пробу слини для відстеження рівня мелатоніну — ключового гормону, який регулює добові ритми від денного неспання до нічного сну.
Чутливість до болю оцінювали також кожні дві години. Для цього поступово нагрівали прикладений до шкіри предмет — доти, доки доброволець не відчує біль. Як правило, це відбувалося за температури близько 46°C. Проте з плином доби чутливість змінювалася, досягаючи піку приблизно між трьома та чотирма годинами ночі, а мінімуму — між трьома та чотирма годинами дня.
Читайте також: Названо звичку в їжі, яка збільшує ризик смерті
Ці коливання не пов'язані зі змінами сенсорної чутливості загалом, а стосуються саме больових відчуттів. Вчені показали це, провівши аналогічні досліди без болю з визначенням тепла доданого предмета, і ця здатність не змінювалася протягом доби.
"Циркадну компоненту больової чутливості можна представити як синусоїду з максимумом у середині ночі та мінімумом у другій половині дня", – підсумували автори роботи.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
