Уявіть собі, що ви західноєвропейський політик в Парижі, Берліні чи Римі. Російське вторгнення в Україну викликає у вас жах. Попри очікування східних європейців, ви не плекаєте наївних поглядів на Владіміра Путіна. За всі ці роки ви добре знаєте, що в нього на думці. І ви сподіваєтеся, що він не переможе у цій війні.
В душі ви радієте кожному українському прапору у вікні. Ви пишаєтеся, що ваша країна допомагає тій невеликій кількості українських біженців, які поїхали далі Східної Європи. Ви засуджуєте війну. Але при цьому ви переконані, що це не проблема Західної Європи. Ви лише хочете, щоб бої припинилися, можливо, після якогось неоднозначного перемир’я, яке фактично вручить Росії контроль над завойованими територіями. Про це в статті для Financial Times пише британський письменник Саймон Купер, повідомляє ZN.UA, інформує UAINFO.org.
Криза з вартістю проживання тоді скоротиться, так само як і ризик вступу в ядерну війну і необхідності західним урядам витрачати свій дорогоцінний час при владі на битву з агресором в сусідньому регіоні. Західні політики ніколи не скажуть це вголос, але їх не дуже хвилює України.
«Тут варто уточнити, що я проти таких цинічних поглядів. Я б хотів, щоб ці уряди підтримкували Україну. Але я просто намагаюся пояснити їхні думки, які я зібрав під час розмов з політиками, а також читаючи ЗМІ на континенті. Веселі розмови про «об’єднану Європу» ігнорують той факт, що Європ насправді кілька. Століттями певного роду завіса відділяє більш заможний Захід від біднішого Сходу. Путінська загроза екзистенційна для східних вєропейців, в клуб яких раптом потрапили Швеція і Фінляндія. Але в західноєвропейській історії Росія – не головний ворог. Вона – дуже проблемний другорядний персонаж, який колись в критичний момент прикрив нашу спину. Ми майже завжди дозволяли Москві робити все, що заманеться, на Сході, особливо з 1944 до 1989 року. Коли Франція і Британія без особливої потреби у 1914 році були втягнуті в конфлікт на сході, світова війна на ціле століття збила всіх з курсу», – йдеться в статті.
Тож після того, як Росія вторглася в Грузію в 2008 році і на Донбас в 2014-му, Франція почала добиватися перемир’я, яке винагородило Путіна. Еммануель Макрон витрати роки, намагаючись створити нову європейську архітектуру безпеки, яка б включала Москву. Багато східних європейців назвали це «наївним» задобрюванням путінських апертитів. Західні реалісти уточнювали, що це лише задобрювання його апетитів у Східній Європі. Як і Путіну, їм неподобається, що НАТО перетворився в схему східноєвропейського захисту.
Читайте також: Дроздов: Кожен видатний лідер сучасності повинен мати свого персонального телефоніста на ім’я Еммануель
Путінська Росія корисна для Західної Європи. В очах багатьох західних політиків дешеві російські енергоносії й експорт мільярдів доларів в такі місця, як Лондон, компенсували всі російські вбивства за кордоном і втручання у вибори. Зараз західні європейці під тиском США і Східної Європи, які твердо підтримують Україну. Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц і прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі із великим запізненням відвідали Київ. Вони відправляють Україні зброю, хоч роблять це повільно, в недостатніх масштабах і відправляють не зовсім те, що потрібно. Вони бояться затяжкої війни або ж можливості, що українська армія почне наступ на території Росії. Берлін надто далеко від Сходу, щоб перейматися сміховинними ідеями Путіна. Тож німецький уряд вливає капітал у свою нефункціональну армію.
Читайте також: Путін планує диктувати Україні умови миру в односторонньому порядку – Шольц
Але західні європейці знають, США дуже захоплюються війнами, а потім втрачають до них інтерес. Так було в Іраку і Афганістані, наприклад. Тим більше, якщо Дональд Трамп повернеться в президентське крісло в 2024 році, він може розвалити західний альяс. Тож Західна Європа зосереджується на власних проблемах. Через це найбільші партії Італії: «Рух п’яти зірок» і «Ліга», – хочуть, щоб Україна пішла на компроміс з Росією. А міністр оборони Франції більше переймається джихадистами в західній Африці. Мадрид розташований за 3440 кілометрів від Москви, але лише за 714 кілометрів від Алжиру, який лишається його головною проблемою. Перед вторгненням Путіна в Україну іспанський уряд сподівався зробити питання кібербезпеки, Сахелю і кліматичних змін головними темами для саміту НАТО. Найкращий друг України в Західній Європі – це Велика Британія. Але у неї є військова традиція, а ще правляча партія, чиї виборці історично підтримують війни і прем’єр-міністр, головне виправдання збереження влади якого – це те, що Україні він потрібен.
Інші західноєвропейські столиці терпляче чекають, коли Київ захоче перемир’я. Будь-яка мирна угода дасть Росії фактичний, але не формальний контроль над окупованими територіями. Західні європейці подбають, щоб Україна зберегла деякі порти в Чорному морі, щоб Путін не міг заморити голодом весь світ. Так, це буде винагородою для кривавого диктатора. Але такі вже міжнародні відносини. Варто, наприклад, подивитися на запланований візит президента Джо Байдена в Саудівську Аравію. Західна Європа давно засвоїла, що вона може нормально жити і без Східної Європи.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
