За рік існування нового ринку борги перед Енергоатомом ризикують перевищити загальну попередню заборгованість енергоринку перед компанією.
Протягом усіх років свого існування Енергоатом був одним з основних елементів живлення української економіки: частка електроенергії, виробленої на українських АЕС, становить щонайменше 50% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні. З 2005 року в експлуатації перебувають 15 атомних енергоблоків встановленою потужністю 13 835 МВт, щорічно виробляючи більше 80 млрд кВт-годин електроенергії.
Ці сухі цифри насправді багато важать: це й десятки тисяч робочих місць, і щомісячні відрахування до держбюджету в розмірі не менше мільярда гривень — в рамках не тільки податків, але й довгострокових стратегічних програм, націлених в тому числі на безпечне й екологічне майбутнє. Енергоатом — не просто Національна атомна енергогенеруюча компанія, вона — потужний двигун української економіки. Ще трохи цифр для розуміння: торік загальна сума податків компанії дорівнювала 19 млрд 392 млн грн, з яких 16 млрд 737 млн грн пішли до бюджетів усіх рівнів. Десятки тисяч робочих місць — це також не метафора: на кінець минулого року чисельність штатних працівників НАЕК «Енергоатом» становила 33 951.
Оперувати можна різними цифрами: згадаймо, наприклад, що розмір всіх екологічних податків, які в 2019 році НАЕК «Енергоатом» сплатив до дербюджету, враховуючи податок на утворення і зберігання радіоактивних відходів, — становив 1 млрд 74 млн грн. Згадаймо також, що компанія щомісячно робить відрахування до Фінансового резерву для зняття енергоблоків з експлуатації (ФРЗЕ) — наприклад, у поточному році ми сплачуємо до цього фонду 65 млн 450 тис грн щомісяця, щоб покрити визначений річний обсяг наших зобов’язань у розмірі 785,4 млн грн. Це — внесок компанії у безпечне й екологічне майбутнє прийдешніх поколінь.
Читайте також: Дерибан року. Що таке концесія по-українськи та нащо віддавати в концесію порти
Початок 2020 року став викликом для багатьох промислових компаній по всьому світу, й енергогенеруючі компанії не були винятком. Криза вдарила по всіх, і уряди різних країн замислились над антикризовими стратегіями. Зрозуміло, що під час таких масштабних випробувань слід спиратися на ті державні компанії, які ніколи не були й не є дотаційними, і тому саме в цей час можуть вивести національні економіки на нові рівні.
Парадокс: нам заборгували мільярди гривень, причому за вже відпущену електроенергію, і нас же штрафують за несвоєчасну сплату податків та критикують за неспроможність розрахуватися із партнерами, підрядниками й контрагентами
Енергоатом ніколи не потребував дотацій з держбюджету. Виробництво безпечної, екологічної і, головне, дешевої для споживача електроенергії завжди було пріоритетом. Навіть сьогодні, на тлі світової кризи, компанія дотримується своїх соціальних зобов’язань, забезпечуючи населення найдешевшою електроенергією.
Дані Євростата свідчать: українські домогосподарства отримують найдешевшу у Європі електроенергію — 90 копійок (3 євроцента) за 1 кВт-год за умови споживання до 100 кВт-год. А Енергоатом, нагадаю, відпускає 1 кВт-год державному підприємству «Гарантований покупець» за ціною 56,67 копійок — в рамках власних соціальних зобов’язань.
Проте з 1 липня 2019 року, відколи запрацював новий ринок електроенергії, Енергоатом, продовжуючи стабільну роботу, опинився в скрутному становищі. Ба більше, з лютого 2020 року почалося безпрецедентне зростання заборгованості перед НАЕК «Енергоатом» за відпущену ним електроенергію. Станом на 28 травня цього року прострочена заборгованість склала 8 млрд 397 грн.
Така ситуація склалася через розбалансування енергоринку, який виявився нездатним забезпечити чесні і конкурентні умови для усіх учасників. Закладені відпочатку правила протягом всього року сприяли лише генеруванню взаємних боргів.
Хто наші головні боржники? Державне підприємство «Гарантований покупець», якому ми відпускаємо вироблену на українських АЕС електроенергію за ціною 56,67 копійок за кВт-год — їх борг на кінець травня складав 5 млрд 913 млн грн. Борг НЕК «Укренерго» 2 млрд 484 млн грн. Здавалося б, це знову просто абстрактні цифри. Але що такі суми заборгованості перед Енергоатомом означають не тільки для компанії, а й для економіки країни?
Знову цифри: згідно фінплану компанії, в лютому 2020 року ми мали витратити 6 млрд 663 млн грн — на виробничу й паливну програми, обслуговування кредитів, платежі до держбюджету й оплату праці нашим робітникам. Натомість Енергоатом був змушений на третину скоротити власні видатки й різко відмовитися від витрат на всі складові виробничої програми — а це не тільки будівництво, модернізація, капітальні ремонти, вдосконалення наших АЕС, передусім це — безпека їх функціонування.
Читайте також: "Це перемога": Милованов похвалив Раду за закон про концесії
Ми не можемо скорочувати обсяги обов’язкових платежів, до яких входить обслуговування кредитів, податки до бюджету та оплата праці робітників. Однак станом на кінець травня 2020 року, при закладених у фінплан обов’язкових видатках у розмірі 5 млрд 971 млн грн, ми змогли «закрити» тільки 2 млрд 807 млн грн — і це тільки зарплатня, податки й обслуговування кредитів. Виробничу й паливну програми оплачувати немає чим.
Парадокс: нам заборгували мільярди гривень, причому за вже відпущену електроенергію, і нас же штрафують за несвоєчасну сплату податків та критикують за неспроможність розрахуватися із партнерами, підрядниками й контрагентами. Якщо так піде далі, за кілька місяців нам поставлять на карб і неспроможність гарантувати безпеку виробництва електроенергії. Ситуація настільки парадоксальна тому, що створена штучно.
Потрібно ж розуміти: виробнича й паливна програми Енергоатома — це не просто назви, це — щомісячні інвестиції прибуткової державної компанії у виробництво безпечної й екологічної електроенергії. Поясню ще простіше: якщо за відпущену електроенергію з НАЕК «Енергоатом» не розрахуються, компанія не зможе продовжувати десятки масштабних проектів з продовження експлуатації, модернізації, будівництва стратегічних об'єктів українських атомних електростанцій.
Знову парадокс: Енергоатом — виробник безпечної та дешевої електроенергії, це велика енергогенеруюча та бюджетоутворююча компанія. Відсутність чіткої державної політики з підтримки такої компанії — увага, не фінансової, а стратегічної — призведе до катастрофічних наслідків не тільки для нас, але в цілому для української економіки.
Якщо ви ще не переконалися в цьому, наведу останні на сьогодні цифри. Станом на 1 липня минулого року, коли набули чинності нові правила роботи енергоринку, його загальний борг перед НАЕК «Енергоатом» становив 11 млрд 700 млн грн. А лише за рік існування нового ринку, за розрахунками фінансистів, заборгованість перед компанією за відпущену електроенергію сягне тієї ж позначки і, можливо, навіть перевищить її. То чи не час сплатити по рахунках?
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
