1 листопада Росія відновила постачання газу до Молдови після перерви, що тривала рівно місяць.
Це був місяць газової кризи, коли країна офіційно жила у режимі надзвичайної ситуації, позичала газ у Києва, шукала підтримки на Заході та готувалася до того, що доведеться входити у холоди без російських постачань. Західні медіа тим часом писали про шантаж та політичні вимоги з боку РФ на адресу нової молдовської влади.
Втім, наприкінці жовтня все змінилося, пишеСергій Сидоренко для "ЄвроПравди", інформує UAINFO.org.
Росія зупинила тиск і погодилася підписати контракт. Та ще й довгостроковий. Та ще й на умовах, які вигідні Кишиневу (принаймні, так каже МЗС). Щоправда, додавши до контракту додатковий міжурядовий протокол. ЄвроПравда розібралася, як вдалося "переконати" "Газпром", що супроводжуватиме газову угоду та яких загроз варто (або не варто) чекати на молдовсько-російському напрямку.
Безгазова держава
Два тижні тому українську спільноту здивувала новина про те, що Україна, яка сама потерпає від пан’європейської газової кризи, постачатиме до Молдови газ у борг – Кишинів віддасть його згодом, і не грошима, а також газом.
Ця новина збурила частину українського політикуму – мовляв, "не такі ми багаті, щоби дефіцитним газом розкидуватися". Емоції трохи збило те, що йдеться про мізерні, як для масштабів України, обсяги – 18 млн кубометрів, або 0,08% від запасів газу в наших сховищах.
Читайте також: Financial Times: Газпром пропонує Молдові змінити Угоду про асоціацію з ЄС заради дешевого газу
Це "копійчаний" обсяг навіть для маленької Молдови, загальнорічне споживання газу якою – понад 1 млрд кубів.
Але для Кишинева вони були критичними.
Молдовська влада не визнавала цього, але насправді країна була на межі катастрофи.
Газова система Молдови у ті дні балансувала на наднизькому тиску. Після того як 30 вересня закінчився попередній п'ятирічний контракт з росіянами, з’ясувалося, що брати газ немає звідки. У Молдові немає жодного підземного сховища газу; відсутні також газові родовища. Держава не просто на 100% залежна від імпорту, але також залежить від того, щоби цей імпорт був безперервним.
Важливо підкреслити: "справжньої" газової блокади з боку РФ, на кшталт тієї, що була в Україні у 2009-му, в Молдові не було:
Росія продовжувала постачання, але за вищу ціну та у меншому обсязі, якого не вистачало. Утримувати тиск у газопроводі на мінімальних значеннях дозволяли лише погода (жовтень був аномально теплим), заходи економії (навіть канікули вирішили розпочати раніше, щоби не витрачатися на опалювання шкіл), а також "газові ін’єкції" на кшталт тієї, яку надала Україна.
Читайте також: Из трубопровода "Газпрома" произошел огромный выброс метана: масштабы аварии видны из космоса
Треба додати, що газова система Молдови побудована так, щоби постачання було винятково з РФ. Лише кілька років тому Кишинів почав працювати над альтернативними шляхами доставки та побудував газопровід з Румунії, але він не перекриває потреби усієї країни.
Ще більшу проблему створює те, що низка ліній газопостачання проходять через окуповану/непідконтрольну територію, тобто через Придністров’я.
Так була побудована радянська система газопостачання. Ба більше, схожу проблему має й Київ: газ на південь Одеської області йде транзитом через Молдову, з основною гілкою також через Придністров’я. І поки інші шляхи постачання не побудовані, треба бути свідомими: у разі газового колапсу в Молдові він вдарив би також по наших громадянах та населених пунктах.
Це, до слова, було одним з аргументів на користь того, щоби допомогти сусідам пройти кризовий період.
Про газ для Придністров’я детальніше – далі у тексті. А спершу – коротко про те, чим же завершилися переговори з російським газовим монополістом.
Що не продали за газ?
Україна неодноразово була в ситуації, коли в одному реченні сходилися слова "Росія", "газ" та "криза".
Майже завжди українські посадовці додавали до них також слово "шантаж". Тож коли у західних ЗМІ, як-от Financial Times, з’явилися чутки про те, що умовою РФ для відновлення постачання газу є перегляд угоди про асоціацію Молдова-ЄС та навіть можливий геополітичний розворот Кишинева, багато хто сприйняв це на віру. А запереченням Москви, навпаки, мало хто повірив.
Втім, джерела ЄП у Кишиневі не підтверджують інформацію, що це було темою переговорів. За нашими даними, були натяки на таку можливість – але не у якості офіційної пропозиції. І тим більше не було того, що можна трактувати як "умову" чи "вимогу" РФ для відновлення постачання газу.
Хто саме запустив ці чутки у медіа, достеменно невідомо – чи це була Росія з її вмінням "підвищувати ставки" паралельно з важливими переговорами, чи, навпаки, йдеться про спробу уряду Молдови підживити свої переговори із Заходом про підтримку в кризовий період. Втім, найважливіше те, що підсумкова газова домовленість, укладена між Молдовою та РФ, не містить ані натяку на подібні політичні умови… але містить інші.
Газова угода складається з двох документів.
Перший – це, власне, газовий контракт між двома комерційними структурами-монополістами, "Газпромом" і "Молдовагазом". Підписів урядовців під ним немає, а отже, у ньому йдеться суто про фінансові/контрактні умови. Політичних положень у цій угоди просто не може бути, бо вони не матимуть сили та не будуть виконані сторонами. На жаль, повний текст газової угоди, як це зазвичай буває з комерційними договорами, не оприлюднюється, бо вона захищена нормою про нерозголошення, хоча її базові параметри відомі.
Другий документ – це "політичний протокол", така собі політична заява Молдови про готовність до виконання додаткових умов. Він заслуговує на окремий аналіз, а перед тим – коротко про умови постачання газу.
Хоча команда Санду розповідає про унікальні та дуже вигідні фінансові умови, ці заяви можна поставити під сумнів, вони більше схожі на політичний піар.
Газова домовленість є радше компромісом.
Фінансово вона вигідна обом сторонам.
"Газпром" (очікувано) погодився на формулу ціни, що ґрунтується на нафтових та газових цінах у Європі. Через це ціна для Молдови кількаразово зросте, але все одно буде у 1,5-1,8 раза нижчою за нинішні пікові європейські, що нині сягають майже $1000. Від сторін лунає оцінка листопадової ціни на рівні $450-600; у Кишиневі переконані, що починаючи з грудня ціна буде знижуватися.
Термін дії контракту, прописаний у ньому, – п'ять років.
Важлива деталь: контракт не обмежує Молдову у закупівлі газу від альтернативних постачальників, тож у разі подешевшання газу на спотовому ринку Кишинів зможе закачати його у сховища, наприклад, в Україні, щоби використовувати наступної зими. Також є можливість перегляду/розриву контракту у 2022 році, переконує глава "Молдовагазу" Вадим Чебан. Хоча від уряду заяв про навіть можливий перегляд наразі не чути.
Найреальніше, що загроза розриву виходитиме від Росії. І це справді може статися наступного року.
"Заплатіть борг. Інакше – відключимо газ"
Головна поступка, на яку іде Молдова в обмін на відновлення контактних постачань з Росії за зниженою ціною, це питання боргу перед "Газпромом". У цьому питанні сторони також зійшлися на компромісі – але ближчому до позиції Кишинева.
На кону – старі борги на суму до $700 млн, які нібито має "Молдовагаз" перед "Газпромом" та однією з його "дочок". Важливо, що зараз не йдеться про точну суму. 700 млн – це оцінка Росії, а не Молдови; натомість Кишинів багато років поспіль каже, що частина цього боргу взята з повітря, не підтверджена. Саме це і було головним предметом переговорів.
У підсумку "Газпром" погодився на ту схему, яку публічно пропонував Кишинів: уряд Молдови має найняти міжнародних аудиторів, які вивчать цей борг та визначать, яка частина з нього є реальною.
Важлива деталь.
Нехай вас не вводить в оману назва "Молдовагаз". Ця компанія є радше ще одним "Газпромом".
Це акціонерне товариство створили у 1999 році рішенням уряду. 50%+1 акція "Молдовагазу" від початку належала "Газпрому" напряму. Ще 13,44% акцій – "урядовим структурам" Придністров’я (ні, не жарт, Молдова справді дозволила сепаратистській невизнаній "республіці" мати у власності акції стратегічного підприємства). А зважаючи на те, що Придністров’я перебуває під ефективним контролем РФ, ці акції можна зараховувати до активу Москви.
І лише 35,33% акцій "Молдовагазу" перебувають у власності уряду Молдови.
Невдовзі після створення цей монополіст почав накопичувати борги та довів їх до суми в $433 млн. Так, ви правильно зрозуміли: по суті, "Газпром" через свою "дочку" накопичував борги сам перед собою, а тепер хоче покласти їх на уряд Молдови.
В уряді кажуть, що реальні газові борги є невеликою часткою цієї суми. Натомість там є баготомільйонні "інвестиції 'Газпрому' в 'Газпром'", сутність яких владі Молдови лишається незрозумілою. Ще $276 млн складають відсотки та пеня, які Кишинів також не визнає через те, що не визнає тіло боргу.
Отже, до 1 травня Кишинів має провести цей аудит, узгодити його з "Газпромом" та підписати міжурядову угоду про газову співпрацю. В іншому разі, схоже, чинна угода буде розірвана. Тож, попри переможні заяви про п'ятирічний контракт, більше схоже, що це лише передишка на зиму. Що, втім, саме по собі непогано, зважаючи на те, у якій глибокий енергетичній кризі була Молдова у жовтні.
Не тільки про борги
Хай там як, а домовленість – навіть тимчасова – видається дуже вигідною для Кишинева. Бо здавалося, що "Газпром" може зовсім трохи дотиснути, дочекатися холодів, і команда Санду буде вимушена йти на поступки.
Але у Кишиневі знайшли важливий козир, який "зіграв". І це не лише прогноз погоди (хоча він також вплинув – до наступного понеділка включно у Кишиневі прогнозують денну температуру на рівні 15-21 градуса).
Одним з переламних моментів став… м’який шантаж на адресу Кремля.
Оприлюднені Мінінфраструктури Молдови документи свідчать, що Кишинів пригрозив… просто ліквідувати акціонерне товариство "Молдовагаз". У 1999 році воно було створене рішенням уряду, то чого б його не закрити так само? Або змінити його статус, розпочавши банкрутство, в результаті якого "Газпром" лишиться з боргами перед самим собою.
Про таку ж загрозу пише видання Neftegaz
Тому в протокол, який підписали разом з газовим контрактом, додали обіцянку уряду Молдови не реорганізовувати та не змінювати статус "Молдовагазу" до вирішення питання його боргів.
Треба визнати, що це – доволі ризикована норма, бо оцінки того, чи вирішене питання боргів, у Кишинева та у Москви, напевне, розійдуться. Тож попереду – непрості баталії. І лишається сподіватися, що в наступному раунді газової війни, який точно настане, Кишиневу також не забракне твердості. Бо у разі, якщо "Газпром" (через "Молдовагаз") зберігатиме за собою статус монополіста у Молдові, то наступні, ще глибші кризи – неуникні.
Важливими тут є заяви урядовців Молдови про те, що вони не відмовлятимуться від втілення законодавства ЄС із так званого "третього енергопакета", які мають позбавити "Газпром" важелів впливу на газовий ринок. Втім, це питання майбутнього. І дуже непросте.
А що з Придністров’ям?
Це – дуже важлива деталь. Бо Москва намагається "навісити" на Кишинів також понад $7 млрд (!) боргів лівобережжя Молдови, підконтрольного РФ. "Безкоштовний" газ – основний економічний актив, який зберігає життя у цій невизнаній республіці і контроль Москви над нею, а додатково – дозволяє Кремлю час від часу шантажувати Кишинів.
На щастя, тут новини позитивні.
У документах, підписаних для врегулювання газової кризи, багаторазово підкреслюється: йдеться лише про газ, поставлений правому берегу. Від визнання боргів Лівобережжя уряд відмовляється.
І не варто радити Молдові домовитися з Україною та разом "перекрити кран", відключити Придністров’я від газу, за який воно не платить. По-перше, у цьому разі відрізаною від газу опиниться також невелика частина підконтрольної території Молдови та, повторимося, під загрозою буде постачання до частини Одеської області. А по-друге, і головне – про кроки, які будуть розцінені як блокада, у Кишиневі не готові навіть дискутувати.
І що робити з цим регіоном, який споживає російський газ та не платить за нього, у Кишиневі наразі не розуміють. Втім, це – внутрішнє питання Молдови, її громадян та еліт. А для нас важливо те, що кроків, які можна розцінити як "зраду", як геополітичний розворот чи як капітуляцію перед шантажем Москви, Кишинів наразі не вчинив. І це – головний підсумок російсько-молдовських газових домовленостей для нашої держави.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
