16 червня, коли увага значної частини світу була прикута до Женеви, де проходила перша зустріч президентів Джо Байдена і Владіміра Путіна, сталася ще одна подія, яка має важливе значення для України і всього нашого регіону – високий представник ЄС Жозеп Боррель представив комюніке щодо відносин Євросоюзу з Росією.
Документ, який у ЗМІ отримав назву Стратегії ЄС щодо Росії, став відображенням нового стану відносин між Москвою і Брюсселем, яким, здавалось би, вже не було куди гіршати після взаємного запровадження санкцій і скасування контактів на високому рівні в результаті анексії у 2014 році українського Криму і агресії Росії на сході України.
Про це для ЄвроПравди пише Іванна Костіна, інформує UAINFO.org.
Востаннє ЄС переглядав своє ставлення до Росії у 2016 році.
Тоді – зрозумівши зрештою, що анексія Криму і дестабілізація Донбасу є послідовною тактикою Кремля – ЄС ухвалив п’ять основних принципів, які й досі продовжують визначати європейську політику щодо Москви.
Першим принципом, чи то ключовою умовою для істотної зміни ставлення Євросоюзу до Росії, повинна стати імплементація Мінських угод. Другим принципом є поглиблення відносин з країнами "Східного партнерства" та Центральної Азії. Третій принцип – посилення стійкості Євросоюзу до загроз, зокрема в питанні енергетичної безпеки або гібридної війни. Четвертий і п’ятий принципи у взаємодії з Росією – це підтримка спілкування з РФ з тих питань, які становлять для ЄС інтерес, і поглиблення контактів між людьми в країнах Євросоюзу і Росії, а також підтримка громадянського суспільства в РФ.
Однак після 2016 року сталося чимало подій, які засвідчили: Росія не налаштована на поліпшення відносин із Заходом. А нещодавно Брюссель офіційно визнав: "Росія обрала конфронтацію".
"РФ продовжує організовувати все складніші кібероперації, інформаційні маніпуляції, а також хімічні та інші напади, в тому числі проти Організації із заборони хімічної зброї, німецького Бундестагу, Скрипалів у Солсбері, а також проти Чехії. Росія здійснює прямі військові та гібридні дії у невирішених конфліктах, які вона підживлює в Україні, Грузії та Молдові, а також у південному сусідстві ЄС, зокрема в Сирії та Лівії. Вона прагне зберегти контроль над авторитарним режимом у Білорусі", – йдеться у представленому 16 червня комюніке.
Документ також згадує про зростаючу активність російських спецслужб у країнах-членах ЄС, що лише посилює негативну динаміку.
"Це призвело до висилки дипломатів, публікації Росією так званого списку "недружніх держав" та обмежень у роботі дипломатичних представництв", – йдеться в документі.
Не менше значення для ЄС має і погіршення ситуації з правами людини всередині Росії. Зокрема, особливе обурення Брюсселя викликала спроба отруєння опозиційного політика та критика Кремля Алексєя Навального.
Проте навіть за таких умов ЄС все ж зробив спробу кроку назустріч Росії, на початку лютого відправивши до Москви очільника своєї зовнішньополітичної служби, доручивши йому прозондувати, наскільки тамтешній режим зацікавлений у покращенні відносин з Брюсселем.
Однак цей візит обернувся ганьбою для Борреля і Євросоюзу загалом.
І це, напевно, стало останньою краплею для багатьох з тих, хто зберігав мрію про "примирення з Путіним".
Після цього міністри закордонних справ кілька разів обговорювали відносини з РФ на засіданнях Ради ЄС. "Всі країни ЄС поділяють оцінку, що Росія рухається в напрямку авторитарної держави та в протилежний бік від Європи. Міністри одностайно розцінюють дії та поведінку Росії як чіткий сигнал, що вона не має зацікавленості у співпраці з Євросоюзом, а навпаки, зацікавлена у конфронтації", – заявляв Боррель після Ради ЄС 22 лютого.
Читайте також: Пастка для Путіна: які наслідки матиме зустріч президентів США та РФ
24-25 травня 2021 року перші стратегічні дебати щодо Росії відбулися і на саміті Євросоюзу.
З їхніми підсумками лідери усіх 27 країни одноголосно засудили незаконну, провокаційну та руйнівну діяльність Росії проти ЄС, його держав-членів та за його межами, а також підтвердили прихильність п’яти принципам від 2016 року. Тоді ж вони попросили високого представника і Єврокомісію представити звіт із варіантами оновленої політики ЄС щодо відносин з Росією.
Документ, представлений 16 червня, власне, являє собою такий звіт.
Він пропонує доповнити п’ять ключових принципів трьома типами дій: давати відсіч (або протидіяти), коли Росія порушує міжнародне право і права людини; стримувати, коли вона намагається здійснити тиск на ЄС; взаємодіяти там, де є спільний інтерес.
Боррель на пресконференції роз'яснив кожну з трьох тез.
"Ми повинні давати відсіч порушенням прав людини, порушенням міжнародного права в наших державах-членах та в державах-сусідах і продовжувати виступати за демократичні цінності. Як основна частина цього, ми будемо продовжувати підтримувати Україну та її територіальну цілісність, суверенітет та незалежність. Це включає продовження заклику до Росії взяти на себе відповідальність як стороні конфлікту та виконати Мінські домовленості", – пояснив він.
Як інструмент протидії, ЄС і надалі лишає за собою також право на запровадження нових санкцій.
Стримувати Євросоюз має намір російський вплив на своїй території. "Євросоюз повинен стати сильнішим і стійкішим. Для цього ми повинні розвивати наш потенціал у сферах кібербезпеки і оборони, а також наші стратегічні комунікаційні можливості, активізуючи роботу з дезінформацією", – зазначив Боррель. У цьому сенсі ЄС має намір тісно координувати свої дії з НАТО і Групою семи, а також "підтримувати своїх східних партнерів".
"Ми також повинні скористатися перевагами нашого енергетичного переходу та підтримати енергетичну безпеку наших сусідів", – додав головний дипломат ЄС.
Читайте також: Саммит Байдена с Путиным лишь заставил США выглядеть слабее — New York Post
Взаємодіяти з Росією Євросоюз готовий за кількома напрямками.
"По-перше, пандемія COVID-19 продемонструвала необхідність глобальної участі у сфері охорони здоров’я: вірус не знає кордонів, а кордон, який розділяє Європейський Союз та Росію, становить близько 2000 кілометрів. По-друге, нам слід вести тісний діалог з Росією для боротьби зі зміною клімату. По-третє, нам потрібна активніша технічна взаємодія з російським урядом щодо величезної кількості економічних подразників у наших відносинах", – пояснив Боррель.
Крім того, в ЄС вважають за потрібне зміцнювати міжлюдські контакти, які можуть включати подальше спрощення візового режиму для окремих категорій громадян, а також продовжувати підтримувати російське громадянське суспільство та правозахисників.
"Нарешті на зовнішньополітичному фронті нам слід продовжувати співпрацювати з регіональних питань – Близький Схід, Афганістан, JCPOA [ядерна угода з Іраном] або Лівія – та з глобальних питань: боротьба з тероризмом та нерозповсюдження ядерної зброї", – зазначив Боррель.
Однак складається враження, що за трьома новими підходами певною мірою губиться питання України.
Адже в 2016 році саме імплементація Мінських угод була поставлена першим принципом і ключовою умовою покращення відносин між Євросоюзом і Росією – а у новому документі ЄС увага прикута передусім до інших пов’язаних з Росією проблем.
Деякі західні журналісти вже звернули на це увагу. І навіть на пресконференції, де Боррель представляв свою стратегію, журналістка з Польщі спитала його про це, зауваживши, що відсутність чіткої прив’язки до врегулювання ситуації на сході України здатна ослабити політику ЄС щодо Росії в цілому.
Боррель запевнив, що це не так.
"Ми зовсім не відмовляємось від п’яти принципів, вони цілком справедливі, але нині йдеться про їхнє практичне застосування. Уявіть собі, що п’ять принципів – це рядки, а основні напрямки (давати відсіч, стримувати, взаємодіяти) – це стовпці. І по цій матриці розподіляються заходи, які ухвалює ЄС", – сказав він.
"Основною частиною цього комюніке є продовження нашої підтримки України, її територіальної цілісності, суверенітету та незалежності" – наголосив дипломат.
Критики також звертають увагу на небажання Росії взаємодіяти з ЄС як організацією і прагнення діяти "в обхід", вибудовуючи відносини з окремими державами-членами. Це, на їхню думку, робить стратегію малоефективною.
Боррель же запевняє, що у разі схвалення лідерами ЄС стратегія стане спільним підходом усіх держав-членів і жодна з них не буде будувати двосторонні відносини з Москвою всупереч спільній політиці.
ЦИТАТА "Для танго потрібні двоє. З одного боку, Європейський Союз, а з іншого – Росія. Якщо держави-члени погодяться з цими настановами, їм доведеться застосовувати їх на практиці. І не дозволяти Росії проводити політику розколу, укладаючи двосторонні домовленості і забуваючи про існування Євросоюзу" – вважає керівник дипломатії ЄС.
Хай там як, нова стратегія вже викликала критику в Росії.
Її презентація практично збіглася у часі з початком зустрічі Байдена з Путіним, і російські ЗМІ побачили в цьому певний символізм і знак того, що політика щодо РФ буде будуватися залежно від волі США.
У властивій їй манері висловилася і речниця МЗС РФ Марія Захарова.
(при цьому представниця росдипломатії некоректно переклала перший принцип push back як "відштовхувати", хоча в цьому контексті вжитий ЄС термін має інше значення та забарвлення)
"Уявляєте собі людину, яка пропонує вам відносини на принципах "відштовхувати, стримувати і взаємодіяти"? Не уявляєте? А це Боррель. У людей, які придумали таку концепцію, явно проблеми зі знанням історії, сприйняттям реальності і переважанням фобій над креативним світосприйняттям" – написала вона у своєму Телеграмі.
Представлене Боррелем комюніке розглянуть на саміті ЄС 24-25 червня. На його основі лідери обговорять відносини між ЄС та Росією та шляхи подальшого розвитку політики ЄС щодо Росії.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
