Володимир Зеленський (Віталій Носач, РБК-Україна)
Команда влади, і зокрема, партія "Слуга народу" все відчутніше зсуваються у правий бік політичного спектру. Чому так відбувається, які ще дії в цьому напрямку планують "слуги", як це вплине на їх рейтинги і чи бачать вони тепер Петра Порошенка своїм головним конкурентом?
Ідеологія "Слуги народу" і Володимира Зеленського з самого початку їх політичного шляху була максимально розмитою. На виборах 2019 року це стало однією з ключових конкурентних переваг "зеленої команди". Уникаючи прямих відповідей на спірні питання, вони не втрачали привабливості ні для західного, ні для південно-східного, і тим більше – для центрального виборця, пише Мілан Лєліч для РБК-Україна, інформує UAINFO.org.
Спроби формально визначити для себе ідеологічну нішу все ж були, але виглядали досить натужно і штучно. Спочатку "слуги" заявили себе як лібертаріанці, щоб вже восени 2019 року перейти до пошуку "компромісу між ліберальними та соціалістичними ідеями". Кілька місяців тому було оголошено про перехід до центризму, який з часом трансформувався в "радикальний центризм".
У напівжартівливій формі говорилось про те, що "Слуга народу" повинна стати "сексі-партією". А на останньому з'їзді, що відбувся 13 березня, – ще і "смарт-партією", тобто одночасно працювати в парламенті, місцевих радах, виконавчій владі, на місцях і т. д.
На тлі всіх цих пошуків себе "слуги" на чолі з президентом Володимиром Зеленським останнім часом стали відчутно нахилятися вправо за українськими політичними координатами. І все більше заходити в нішу, яку прийнято називати прозахідною, проукраїнською, патріотичною, правою і т. д., а в дореволюційній лексиці – "помаранчевою", на противагу "біло-синій".
Читайте також: Говорят, президент недавно встречался с 26 "слугами" из орбиты Коломойского. И они жаловались – Постернак
Безумовно, найбільш помітним кроком у цьому напрямку стали лютневі санкції проти Віктора Медведчука та його оточення, а також закриття кількох телеканалів. До того ж більш чіткою стала риторика керівництва країни щодо Донбасу. РНБО продовжує вводити санкції, хоча, безумовно, і не настільки гучні, як в перші тижні. Згадала влада і про Харківські угоди 2010 року як перший серйозний крок по здачі національних інтересів на користь Росії.
У сьому річницю перемоги Революції гідності парламент майже трьомастами голосами прийняв постанову про Євромайдан як про один з ключових моментів становлення української державності, однозначно засудивши дії "Беркуту" і узурпацію влади Віктором Януковичем. "Слуги" дали за це 200 голосів "за". А чотири десятки депутатів від монобільшості, зокрема з керівництва фракції, внесли законопроекти про покарання за колабораціонізм, в авторський колектив яких увійшли і керівники праворадикального "Нацкорпусу".
"Модерн" проти "архаїки"
За інформацією РБК-Україна, у "Слузі народу" є ще кілька планів та ідей, які можна вкласти в рамки "правого ухилу", як мінімум стилістично. Наприклад, планується все ж закрити питання з великим державним гербом. Але мова йде не про проект, який переміг на конкурсі минулої осені і викликав на свою адресу купу критики. Співрозмовники видання обіцяють "щось набагато сучасніше". В регіонах України планують встановлювати високі флагштоки з національним прапором, на зразок київського.
У Кабміні розробляють "наратив України" – короткий текст, який, по ідеї, повинен пояснити, що являє собою наша країна. Ймовірно, потім цей текст буде закріплений в якомусь документі, на нього будуть спиратися у державній комунікації.
Є ідея ввести окремий "День української державності". І зараз йдуть дискусії про те, звідки цю державність виводити – від УНР чи ще з часів Київської Русі. Поки перемагає остання точка зору – адже Кремль не залишає спроб приватизувати давньоруську історію, виставляючи Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха ледь не "попередниками" нинішнього президента РФ.
Читайте також: Бутусов: В политсовет "Слуг народа" избран Вадим Слюсарев, получивший звание генерала при Януковиче, который владеет двумя гостиницами в Алуште
Інтерес до подібних речей автоматично не робить владу і "Слугу народу" націоналістами в політологічному значенні цього слова. Але в українських реаліях сама по собі увага до таких питань традиційно служить маркером приналежності до правого політичного флангу.
Офіційно в "Слузі народу" продовжують наполягати на центристському позиціонуванні, що багаторазово повторювалося на останньому з'їзді. Прийнята там "доктрина партії" містить багато тез, що нагадують виступи Зеленського в перший період президентства. Наприклад, про "подолання розколу на "нациків" і "ватників". Або про "країну щасливих людей, в якій на різних мовах говорять про одне".
В СН запевняють, що ідеологія партії залишається центристською (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
В документі є і деякі однозначні посили. Приміром, про те, що метою України є отримання Плану дій щодо членства в НАТО. З акуратними міркуваннями "слуг народу" про те, що з геополітичним вибором України все може бути "не так однозначно", схоже, покінчено.
Але співрозмовники РБК-Україна в "Слузі народу" і Офісі президента не хочуть говорити про помітний зі сторони курс вправо, замість цього розмірковуючи про протистояння між "старим" і "новим".
"Зараз у нас протистояння модерн-архаїка, а не Схід-Захід. В цьому руслі ми і говоримо про переосмислення тих же національних символів та іншого. Умовно кажучи, "Дахабраха", а не хор Верьовки, за всієї щирої поваги до останнього", – сказав один зі штабістів СН.
За його словами, "слуги" у будь-якому разі не будуть експлуатувати традиційні для української політики спірні теми, на кшталт мови або історії. "Ось у нашій медіа-тусовці топ-тема – це стадіон імені Шухевича: хто за, хто проти, хто кого в чому звинуватив, всі обговорюють. А за межами Києва люди думають про заводи, лікарні, дороги, розвиток їхніх міст і сіл, по всій Україні. Це основа модернізації, ідеологія лише це вінчає", – пояснює співрозмовник.
Робота на місцях – одна з задач, що постійно звучала на з'їзді президентської партії. Тим більше, після місцевих виборів "Слуга народу" отримала значне представництво у місцевому самоврядуванні.
Зміни в структурі самої партії, на кшталт створення національної ради громад, на ряду з традиційною політрадою, спрямовані на активізацію партійної діяльності в регіонах. Відсутність такої роботи в міжвиборчий період поховала вже не одну українську топ-партію, і в СН хочуть такого уникнути. Хоча визнають, що це надскладне завдання, і на його шляху стоїть, у першу чергу, людський фактор.
"У нас патріотизм був приватизований правими і ультраправими силами, що природно, з урахуванням нашої історії і нинішньої війни на Донбасі. Але в мононаціональних державах, на зразок Франції, не треба бути Ле Пен, щоб бути патріотом", – міркує один з керівників президентської партії.
За його словами, зараз "Слуга народу" більше схожа на партії кінця 2000-х років після Помаранчевої революції, на кшталт "Батьківщини", "Фронту змін", "Нашої України". І вже точно не схожа на Партію регіонів.
Виборці південного сходу, за його словами, спиралися на міф про те, що Зеленський – "свій хлопець" для них: з Кривого Рогу, російськомовний і т. д. Але за час його президентства так і не побачили якихось дій по реалізації цього образу.
"Останні наші рішення вони сприймають так: "А, ну так, все до того і йшло, ось, канали закрили не ті, вводять санкції не проти тих, зрозуміло все з ними – не наші вони", – сказало джерело в СН.
Співрозмовник видання в Офісі президента дає своє тлумачення "центризму" чинної влади. "Раніше центризм був у тому, що ми не помічали спірних питань. А зараз ми готові їх проговорити. Але при цьому крайні фланги – проросійський і радикально-націоналістичний – не можуть диктувати порядок денний всій країні. Ми хочемо "розширити" центр, залишивши їх обох на маргінесі", – сказав співрозмовник.
Глава президентської партії Олександр Корнієнко в розмові з РБК-Україна наполягає, що партія влади стає не правою, а "україноцентричною". "Ми вибираємо методи та інструменти, необхідні для тих чи інших завдань. Жорсткіше стала вести себе країна-агресор, п'яті колони всередині України почали активніше проявляти себе – ось і наша політсила на чолі з президентом почала вибирати більш жорсткий інструментарій", – сказав він.
Рух на захід
Безумовно, ідеологічні маневри "Слуги народу", в якій би термінології їх не описувати, мають безпосередній вплив на електоральну карту країни. Санкції проти Медведчука і телеканалів дуже швидко дали "слугам" позитивний рейтинговий ефект.
Згідно з внутрішньою соціологією СН, найбільша підтримка у них зараз в центрі України. Трохи менше – на півдні і заході. На сході підтримують партію влади вже набагато менше. На півночі ситуація трохи краще, але теж не найсприятливіша для "слуг" – дається взнаки географічна близькість Росії. І в майбутньому "Слуга народу" очікує зміцнення позицій насамперед у центральному макрорегіоні України, в деякій мірі – на заході.
Східні області при цьому залишаються "безхозними" в електоральному сенсі. "Там щось схоже на 2014 рік. У них спадний тренд, вони ображені, знову їх ніхто не зрозумів і не підтримав, не хочуть йти на вибори. Нинішнім лідерам цього флангу складно буде щось зробити, електорат буде дробитися", – вважає джерело у "Слузі народу".
Директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович згоден з такою оцінкою. На його думку, електоральний південний схід може розколотися на кілька сегментів. "Там може бути потужний радикально проросійський політик, наприклад, Медведчук. Потім хтось більш поміркований проросійський чи прорадянський, а-ля ОПЗЖ. І якась умовна "партія промисловців і підприємців", які за те, щоб був порядок, зарплати, "не важливо яка мова" і т. д.", – сказав він виданню.
За словами соціолога, якщо східний фланг в підсумку виявиться розколотий на три частини, а "Слуга народу" зміцниться в центрі і заході, тоді всі дії і плани влади виявляться виправданими. "І для Порошенка як для найбільш націоналістичного зараз політика залишиться не таке й велике поле для маневру", – сказав Антипович.
Зсув "Слуги народу" вправо природним чином повинен призводити до загострення конкуренції з Петром Порошенком і "Євросолідарністю". Та й Зеленський мало не в кожному своєму виступі не втрачає нагоди розкритикувати або підколоти свого попередника. Але в СН колишнього президента конкурентом не вважають.
"Ми вже відповіли на питання конкуренції з Порошенком в 2019 році. Петру Олексійовичу ще треба буде постаратися, щоб з нами конкурувати на майбутніх виборах", – сказав виданню Корнієнко.
За словами політолога Володимира Фесенка, істотних перетоків між виборцями СН і "Євросолідарності" у будь-якому випадку не буде. "З самого початку, з 2019 року, антагонізм двох лідерів зумовив і антагоністичність електорату – абсолютна більшість прихильників Зеленського були проти Порошенка. І з іншого боку така ж позиція – агресивне неприйняття Зеленського серед симпатиків Порошенка, він для них залишається абсолютним злом, його не сприймають саме як особистість", – сказав виданню Фесенко.
За рахунок своїх останніх дій Зеленський та його партія зможуть залучити на свою сторону насамперед своїх колишніх прихильників у патріотичному таборі, вважає політолог. Аналогічний прогноз дають і співрозмовники РБК-Україна в "Слузі народу".
СН навряд чи зможе поборотися за електорат "ЄС" (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Крім електоральних наслідків в масштабах всієї країни, події останнього часу не могли не відбитися і на фракції СН у Верховній раді. Після довгої внутрішньої боротьби за уми депутатів умовна проросійська група впливу поступилася представникам проєвропейсько-патріотичного крила.
"У фракції є негласний внутрішній договір і згода, що у нас є "меншовики", але ми їх не маргіналізуємо, не виганяємо. Вони взамін на це не використовують медійні можливості для масштабного просування "ватного" дискурсу. В рамках того ж договору люди почали менше публічно "мочити" колег по фракції", – розповів інформований співрозмовник в СН.
За словами Олександра Корнієнка, більш ніж за півтора роки спільної роботи депутати монобільшості вже пройшли певну притирку один до одного, кожен розуміє, чого можна чекати від кожного.
"Ніхто не буде змушувати депутатів, які явно не підтримують якісь ідеологічні рішення, на зразок постанови про Революцію гідності, голосувати за це, ніхто не буде їх виганяти з фракції. Але точно так само ці ж депутати повинні бути готові, що їхні ініціативи в іншу сторону, наприклад, щодо мови, у фракції не будуть масово підтримувати", – сказав Корнієнко.
При цьому відкрито висловлювати свої погляди, які йдуть врозріз з "лінією партії", депутатам від СН теж ніхто не забороняє, підтвердив виданню нардеп Олександр Качура, який не голосував за постанову по Євромайдану.
"Я б не сказав, що ми йдемо з центристської ніші. Адже реальних дій у цьому напрямку немає. Якби дійсно пішли вправо, то ми б займалися якимись перейменуваннями, посилювали законодавство щодо української мови і т. д. А ми цього не робимо", – сказав він виданню.
***
На другому році перебування при владі президентська команда намагається чіткіше визначитися зі своїм місцем на електоральній карті країни. У випадку конкретно партії "Слуга народу" – щоб не просто коливатися вгору-вниз в соцопитуваннях відповідно до особистого рейтингу Зеленського, а знайти якусь більш міцну основу. Але поки що головний актив "слуг" – це все ж особисто президент країни. А головна ідеологія СН, та й усієї влади в цілому, поки ще полягає в тому, що вони є "командою Володимира Зеленського".
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
