До школи я не ходила в дитячий садок та росла на дворі. Батьки та двір навчили мене важливим правилам по життю.
Перше з них – ніколи не кидай почате. Раз щось стала робити – роби до кінця. Або не роби зовсім. Краще одразу відмовитися, ніж починати справу, якщо не впевнена, що не закінчиш її.
Читайте також: "Голосу" не варто шукати нового одноосібного лідера. Його просто не має в природі – Фесенко
Потім хтось сказав, що так звучить "перше правило самурая" – ніколи не кидай почате.
Ми не були самураями, ми були звичайними дітьми. Але я запам'ятала це на все життя.
Тому не розумію тих, хто бере на себе відповідальність за українську Україну, обіцяє підтримку, займатися культурою та освітою, гуртує навколо себе людей, йде у владу, а потім все кидає на півшляху.
Читайте також: Вакарчук – соловей, який поламався: так буває, коли вплутуєшся у "не свою війну"
І питання ж не тільки про Вакарчука. Скільки разів такий "фінт вухами" робили "найпаріотичні" патріоти та ще ті "герої". Праві знають – про кого я кажу.
Нема слів. Просто соромно та огидно. Краще б пішов з Ради якийсь проросійський оппо-депутат. Але вони ще ті вампіри та п'явки.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
