З 17 жовтня у Франції запровадили обмеження на пересування громадян.
Хоча восени 2020 року дві третини кластерів зараження COVID-19 у Франції знаходяться на підприємствах, в медичних та навчальних закладах, уряд Жана Кастекса вирішив обмежити французів у приватному житті.
Про це пише Ольга Герасименко для ЄвроПравди, передає UAINFO.org.
Зробити це було досить непросто, адже Конституційна рада визнала антиконституційним рішення заборонити збори більше 6 осіб в приватному просторі. Тому президент Еммануель Макрон та уряд вирішили взятися з іншого боку — встановити комендантську годину з 21 години вечора до 6 ранку.
В цей проміжок часу поза помешканнями можуть перебувати тільки люди, які мають на це потребу — ті, що працюють або повертаються з роботи (довідка роботодавця має бути при собі), ті, що мають нагальну потребу вийти (поїздка в медичні заклади, повернення з літака чи потяга, що прибули після 21 години, тощо), або вигул тварин. Іншими словами, як і навесні, при собі потрібно буде мати виписаний самостійно сертифікат, в якому вказуватиметься мета виходу та визначені години.
Без такого документа порушників чекає штраф у 135 євро, який мотивуватиме незгодних залишатися вдома.
Комендантська година — досить незвичний крок для Франції. Попередні рази встановлення комендантської години мало місце у 1961 році під час алжирської війни і терактів на території континентальної Франції. Після цього подібні обмеження вводилися лише пару разів і лише на обмеженій території. Наприклад, під час "кризи передмість" у 2005 році комендантську годину було встановлено у декількох містечках навколо Парижа.
Тож невипадково, що такий крок уряду не зустрів ентузіазму.
Тільки 36% французів вважають встановлення комендантської години правильним, проти цього — 41%, а 24% — не визначились.
Втім, формально, й цього разу можна говорити, що обмеження не стосуються всієї країни. Червоні ж зони продовжують визначатися за мультифакторним розрахунком: в залежності від показників розповсюдження хвороби, рівня заражуванності коронавірусом (так званий індекс R) та відсотка хворих на COVID19 в реанімації.
Наразі комендантські години застосовуються в наступних великих містах та їх агломераціях: Бордо, Ліон, Ніцца, Ліль, Тулуза, Сент-Етьєн, Рен, Руан, Гренобль та Монпельє, а також Париж та всі його передмістя.
Місце зустрічі змінити можливо
Оскільки традиційно молодь збирається після роботи чи навчання в години "happy hour" в барах, то цього разу обмеження пересувань мають на меті саме скасування скупчень людей у барах, на концертах, в місяцях розваг.
Ресторани можуть залишатися відчиненими до 21 години, що є часом найбільш напруженої роботи в закладах громадського харчування. Спортивні центри також зачиняються для дорослих, але тренування для дітей не скасовані.
Тому французи, особливо молодь, обурюються тим, що їм не залишається більше нічого, окрім роботи.
Бунтівні французи кажуть, що вони просто змінять місця зустрічі друзів — і замість традиційних вечорів у барах будуть зустрічатися в приватних місцях, в квартирах.
Річ у тім, що влітку, після скасування самоізоляції, індекс R перевалив за 1, зокрема серед молоді. Цей показник показує швидкість циркуляції вірусу серед населення — коли R вища за одиницю, це означає, що збільшується розповсюдження хвороби, коли нижче — що захворювання серед населення іде на спад.
Хоча молодь рідко коли хворіє на складні форми COVID-19, вона є переносником хвороби. Отже, з певним часовим лагом захворюваність почала зростати і серед решти населення.
Читайте також: Корнейчук: "Слуги" втихаря зарегистрировали постановление, которым хотят отменить проведение второго тура мэрских выборов на время карантина
Як і очікувалось, восени статистика захворюваності дійсно поповзла догори, але смертність залишається меншою, ніж навесні.
Вироблені протоколи лікування і отриманий досвід лікарів відіграють свою роль: більше пацієнтів виживає, менше потрапляє в реанімацію та менше часу хворі залишаються в лікарні.
Покращилася справа з тестуванням — навесні через брак тестів тестували тільки тих, хто потрапив до лікарні. Тести ПЛР повністю покриваються державним страхуванням, їх можна пройти в приватних лабораторіях, місцями навіть без направлення лікаря (проте рідко коли без черги), і отримати результат менше ніж за 24 години.
Окрім того, є можливість купити в аптеці інші тести, які показують просто наявність залишків вірусу в тілі людини, яка перехворіла — їх можна купити без черги за 20 євро.
Вигоряння медиків та хто має платити за маски
Втім, друга хвиля пандемії принесла й нові проблеми. В першу чергу — через вигорання лікарів, які не змогли взяти відпустку влітку.
Проте зараз, у період осінніх канікул, медперсонал різних закладів отримав ноти від керівників, які попереджають, що їм знову може бути відмовлено у відпустці "в цей складний період".
Це призводить до двох речей. По-перше, до звільнення медсестер та медбратів, а також лікарів, які професійно вигоряють.
По-друге, чимало медпрацівників стають публічними особами — ідуть в політику, ведуть колонки в пресі, намагаючись привернути увагу до проблем медичної галузі.
Читайте також: Ірландія першою в Європі повертає жорсткий карантин
Коронавірус виявив проблеми, які існували до кризи, але які не мали конкретних наслідків. Наприклад, сьогодні в середній і старшій школі уроки тривають, як до коронавірусу, але з масками на обличчі як у вчителів, так і у школярів. Це фізично виснажливо. Але винятків не буває.
Але ті ж самі школярі і вчителі можуть вільно пересуватися в їдальні вже без масок і не зберігати соціальної дистанції. Чому? Тому що вчителі і учні в класах керуються вказівками Міністерства освіти, а їдальня — це парафія регіональної влади, яка таких обмежень не встановлювала.
Інший приклад — майбутні матусі мають народжувати з маскою на обличчі, що вже можна прирівняти до тортур.
До речі, про маски. Якщо навесні уряд не рекомендував носити їх, то тепер маски всюди, у всіх громадських місцях. І це викликає питання: хто ж за них має платити?
У Франції з її високими податками громадяни звикли, що багато за що платить держава. Отже, вони вважають, що ціна масок — це додаткове навантаження на родинний бюджет, і деякі профспілки вимагали, щоб масками забезпечував роботодавець, а дітей — відповідні адміністрації.
Нормативно це питання не було вирішене, але деякі великі та середні підприємства дійсно надали маски своїм робітникам, мерії і департаменти також почали розповсюджувати маски багаторазового користування серед населення.
Перебіг епідемії змушує уряд корегувати свої обмеження.
Зокрема, ще у вересні закривали цілі школи, якщо був хоча б один хворий на весь навчальний заклад, але вже протягом семестру обмеження послабили і на сьогодні закривають тільки клас, і то за умови не менш як трьох випадків COVID-19.
Разом з тим уряд хоч і закликає роботодавців там, де можливо, продовжувати дистанційну роботу, але більше не пропонує часткового безробіття масово, як це було навесні. Попри це, близько половини керівників малих і середніх підприємств вважають, що їхні компанії потрапили в зону ризику, і кожний п'ятий знає, що буде скорочувати кадри до кінця 2020 року.
Ще одне нововведення від уряду — запуск нового мобільного додатка Tous-anti-COVID. Він має допомогти зламати ланцюги зараження, попередивши людину, якщо вона потенційно може бути інфікована. Попередній мобільний застосунок StopCovid, запущений навесні, дозволяв через Bluetouth попередити людину, що в безпосередній близькості є хвора людина (за умови, що хворий сам повідомляв свій телефон, що він хворий), проте виявився дуже непопулярним і не зміг виконати свою роль.
Втім, як виявилося, французи не поспішають встановлювати й новий додаток, побоюючись надмірного контролю з боку держави.
Покарання для уряду
Коронавірусна криза розділила французьке суспільство за декількома тектонічними розламами — кожен має власну думку з питання, носити чи не носити маску і за яких умов, як лікуватись і, що гірше — чи має держава права позбавляти громадян свободи пересування і зустрічей.
Між тим влітку у Франції було змінено прем'єра і частково оновлено уряд. А ті високопосадовці, на кого припав початок кризи, мають тепер відповідати перед правосуддям.
Річ у тім, що деякі громадські організації вважають, що уряд наразив на додаткову небезпеку французьке населення чи певні його верстви.
На дії уряду під час кризи було подано 90 судових позовів, з них 9 взято до розгляду.
На початку жовтня було проведено обшуки в домівках експрем'єра Едуара Філіпа, колишньої речниці уряду Сібет Ндіає, а також у колишнього та чинного міністрів охорони здоров'я — Аньєс Бузен та Олів'є Верана.
Урядовців звинувачують в недостатніх діях для протидії катастрофі, через що їм загрожує до двох років ув'язнення та 30 000 євро штрафу.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
