Україна пʼятий рік веде повномасштабну війну і фінансування сектору безпеки й оборони залишається одним із ключових завдань для держави. Для збереження обороноздатності Київ змушений постійно збільшувати видатки на армію, закупівлю озброєння та техніки, зокрема залучаючи фінансову допомогу міжнародних партнерів. На цьому тлі особливо суперечливими виглядають дії деяких державних органів, які ставлять під удар галузі, що навіть в умовах війни продовжують стабільно наповнювати бюджет. Йдеться зокрема про тиск з боку Бюро економічної безпеки на авіабізнес, який щорічно сплачує майже мільярд гривень податків, пише УНН.
Рекордне збільшення оборонних видатків
У червні Верховна Рада ухвалила зміни до державного бюджету на 2026 рік, якими збільшила фінансування сектору безпеки й оборони на 1,56 трлн гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, після чого документ набув чинності.
Після внесених змін загальний обсяг видатків на оборону у 2026 році зріс до рекордних 4,4 трлн гривень.
Із додатково виділених коштів:
- 1,52 трлн грн отримує Міністерство оборони;
- 16,7 млрд грн – органи системи МВС;
- 4,8 млрд грн – Держспецзв'язку;
- 2,5 млрд грн – СБУ;
- 1,8 млрд грн – ГУР Міноборони;
- ще 14,6 млрд грн спрямовано до резерву сектору безпеки і оборони.
При цьому 2,3 трлн гривень буде використано на закупівлю озброєння та військової техніки, ще понад 1,45 трлн гривень підуть на грошове забезпечення українських військових.
Такі масштаби фінансування ще раз демонструють, щоб мати змогу давати відсіч ворогу держава змушена постійно нарощувати оборонні витрати.
Україна шукає гроші у партнерів
Очевидно, що забезпечити такі кошти виключно власними ресурсами надзвичайно складно. Саме тому Україна активно працює із міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим після погодження Європейським Союзом масштабного пакета фінансової підтримки України.
Йдеться про кредит обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки, із яких 60 млрд євро спрямовані саме на оборонні потреби України.
Київ 30 червня отримав перший транш обсягом 3,9 мільярда євро на дрони в межах цього кредиту Ukraine Support Loan.
"Винахідливість України лежить в основі її успіху в протистоянні повномасштабному вторгненню росії. Саме цю винахідливість ми хочемо підтримати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для зміцнення оборони України. Далі буде більше", – зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Наступні виплати продовжуватимуть покривати закупівлю безпілотників, а також поширюватимуться на боєприпаси, ракети та системи протиповітряної оборони.
Тож міжнародні партнери допомагають Україні закрити частину фінансових потреб, необхідних для продовження війни, закупівлі зброї та забезпечення макроекономічної стабільності. Однак навіть за наявності міжнародної допомоги критично важливим залишається збереження власного ресурсу держави, тобто податкових надходжень від українського бізнесу.
Авіаційна галузь продовжує фінансувати бюджет навіть без відкритого неба
Одним із прикладів такої стійкості під час війни є українська цивільна авіація. Попри повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію за кордон та роботу в надзвичайно складних умовах, підприємства галузі не лише зберегли діяльність, а й продовжують сплачувати значні податки.
Як повідомила Державна податкова служба у відповіді на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь сплатила до бюджету 702,23 млн гривень, що є рекордним показником за останні вісім років.
Найбільшими платниками стали підприємства, що здійснюють пасажирські авіаперевезення. Від них до бюджету надійшло понад 526,8 млн гривень.
Ще майже 125,7 млн гривень сплатили компанії, які займаються ремонтом та технічним обслуговуванням повітряних суден, а близько 49,7 млн гривень забезпечили підприємства вантажної авіації.
Показовою є й динаміка надходжень, які зростають з року в рік. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила близько 297 млн гривень. В 2023 році ця сума зросла до 392,6 млн гривень, у 2024 році – до 515,5 млн гривень, а у 2025 році встановлено новий рекорд — понад 702 млн гривень.
Тобто навіть без можливості виконувати польоти всередині України авіаційні підприємства продовжують заробляти кошти за кордоном, сплачувати податки в український бюджет та підтримувати економіку країни. Економічні експерти вказують, що в повоєнний період саме авіація може стати драйвером економічного відновлення України.
"Авіаційна сфера – це одна зі сфер, де Україна може відновити і далі розвивати свої провідні позиції в глобальній економіці. Якщо так сказати образно, то в принципі ключові напрямки, ключові сфери розвитку української економіки чітко відображені на українському державному прапорі. Тобто блакитний колір – це небо, а що таке небо – це авіакосмічна сфера, а що таке пшеничне поле – це аграрна сфера", – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
У ситуації, коли Україна змушена просити десятки мільярдів євро міжнародної допомоги для фінансування оборони, кожне підприємство, яке забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Водночас дії окремих державних органів демонструють протилежний підхід.
Тиск на авіабізнес
Під тиском Бюро економічної безпеки опинилися компанії, які працюють за механізмами, що десятиліттями використовуються в глобальній авіаційній індустрії. Йдеться про те, що БЕБ намагається трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків у нерезидентів України як роялті, що стало підставою для відкриття кримінальних справ. Від такого підходу правоохоронного органу до трактування оренди транспорту як користування інтелектуальною власністю постраждали щонайменше 5 авіакомпаній, зокрема яких МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", Н3Operations та "Скайлайн".
Опитані УНН юристи, податкові консультанти та адвокати неодноразово наголошували, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу та сформованій судовій практиці. Окрім того, той факт, що українське податкове законодавство в частині лізингу повітряних суден не змінювалося останні 30 років, наштовхує на висновки свідомого тиску на бізнес з боку Бюро економічної безпеки. Адже претензії до діяльності відразу низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча в діяльності підприємств нічого не змінилося.
На думку експертів, проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який уже пʼятий рік працює в надзвичайних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати останнім аргументом на користь повного перенесення діяльності до інших юрисдикцій.
За словами виконавчого директора Громадської спілки "Українська авіатранспортна Асоціація" Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації. Адже зараз вона виживає коштом міжнародних контрактів.
"Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність у ставках і праві оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування й донарахувань. Але ще небезпечніше те, що невизначеність для міжнародного партнера читається як ризик юрисдикції. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, у кого менше ризиків і прогнозованіші правила", – наголосив Щербина.
Сьогодні Україна одночасно веде війну, просить міжнародних партнерів про нові пакети фінансової допомоги та шукає ресурси для збільшення власного оборонного бюджету. За таких умов державна політика має бути спрямована не на створення додаткових ризиків для сумлінних платників податків, а на збереження і розвиток галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.
Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують сотні мільйонів гривень бюджетних надходжень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. Умовно кажучи, Україна одночасно проситиме партнерів профінансувати оборону і власними рішеннями скорочуватиме джерела доходів державного бюджету.
