Україна має намір провести тестування радарів виробництва шведського концерну SAAB для використання з українською антибалістичною ракетою. Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров, передає УНН.
"Нам важливо створити нашу антибалістичну ракету, де ми будемо залежати тільки від того, скільки ми інвестуємо у власне виробництво. Ми також з компанією SAAB із міністром оборони (міністр оборони Швеції Пол Йонсон – ред.) говорили, що є певні радари від компанії SAAB, які будемо тестувати, як потенційний радар для того, щоб використовувати його для нашої антибалістичної ракети", – сказав міністр Федоров.
Раніше наземні радари дальнього радіолокаційного виявлення Giraffe 8A/4A виробництва шведського концерну SAAB у відкритих джерелах називали, як такі, що потенційно можуть бути використанні при розгортанні європейської антибалістичної системи FREYJA.
Антибалістична ракета та європейська система протиракетної оборони FREYJA
Україна ініціювала створення антибалістичної системи, до якої залучає європейських партнерів. Проєкт отримав назву FREYJA. Система протиракетної оборони будуватиметься на базі ракети-перехоплювачі FP-7.х від української компанія Fire Point.
Виробник розраховує, що вже до кінця 2026 року виготовити перші ракети-перехоплювачі. Крім того, нещодавно Fire Point підписала меморандум про співпрацю з німецьким виробником радарів HENSOLDT. У межах проєкту компанія забезпечить систему високотехнологічними радарами TRML-4D, які використовуватимуться для виявлення та супроводу балістичних цілей.
За словами співзасновника та головного конструктора Fire Point Дениса Штілермана, компанія також завершує переговори з одним із європейських виробників щодо постачання інфрачервоної головки самонаведення (IIR) для ракети-перехоплювача. Тривають перемовини ще з одним європейським партнером щодо інтеграції радіочастотної головки самонаведення (RF), яка дозволяє супроводжувати ціль за електромагнітним випромінюванням.
Штілерман зазначив, що залучення європейських урядів, зокрема Німеччини, суттєво пришвидшило реалізацію проєкту FREYJA. Якщо бюрократичні процедури в країнах-партнерах просуватимуться швидко, перші перехоплювачі можуть бути готові вже до кінця року.
Водночас для завершення створення повноцінної системи необхідні й інші компоненти, які мають надати європейські партнери. Зокрема, йдеться про систему передачі даних від радара до ракети в режимі реального часу, а також центр командування та управління.
