Ракета-перехоплювач для балістики FP-7.x пройшла необхідні випробування. Але створення пан'європейського антибалістичного щита Freyja потребує інтеграції ще цілої низки елементів. Про те, на якому етапі створення перебуває система Freyja, розповів співзасновник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман, пише УНН.
"Ракета як ракета – готова. З точки зору аеродинаміки вона повністю виконує всі команди керування, причому виконує їх жорстко й агресивно – саме так, як потрібно для збиття балістики. Це ми зробили.
Але це лише один елемент системи. Щоб реально збивати балістичні цілі, ракету ще потрібно інтегрувати з головкою самонаведення, командним центром і радарами", – пояснив він у своєму пості в соцмережі Х.
Збиття балістичних ракет стане можливим тоді, коли буде створено повний комплекс: головку самонаведення від провідної європейської компанії, інтеграцію з C2-центрами, захищений канал передачі цілевказання та команд корекції (datalink), стійкий до будь-якого РЕБ-придушення, та інтегровані радари.
"Над кожним із цих компонентів ми вже працюємо разом з європейськими партнерами.
Ми робимо все, щоб якомога швидше захистити небо над Україною і над усім континентом", – наголосив Штілерман.
Нагадаємо
Основою системи Freyja є українська ракета-перехоплювач балістики FP-7.x, створена українським виробником Fire Point. Її називають аналогом американської системи Patriot PAC-3. Однак українські ракети значно дешевші – очікується, що їхня ціна близько 700 тисяч доларів за штуку проти 3,8 мільйона доларів за одну американську.
FP-7.x під час нещодавнього випробування досягла висоти польоту у 25 кілометрів, що співставно з показниками комплексу Patriot.
16 червня німецький виробник радарних комплексів Hensoldt долучився до проєкту зі створення пан'європейського антибалістичного щита Freyja.
За інформацією з відкритих джерел, до Freyja, окрім німецьких радарів дальнього виявлення, увійдуть також радар підсвітки та наведення Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Командний пункт буде на базі норвезького комплексу Kongsberg Fire Distribution Center. Однією з ключових особливостей системи стане відкрита архітектура та використання модулів Network Access Nodes, які дозволять інтегрувати додаткові рішення та компоненти.
Обмін даними між усіма елементами комплексу здійснюватиметься через тактичний канал Link 16, стандартизований відповідно до STANAG 5516. Саме цей протокол має забезпечити інтеграцію Freyja до вже існуючої системи протиповітряної оборони України та інших європейських країн.
