Головний конструктор і співвласник української оборонної компанії Fire Point Денис Штілерман закликав європейських партнерів суттєво пришвидшити темп співпраці заради реалізації пан'європейського антибалістичного щита Freya. Проєкт вже називають дешевшим аналогом Patriot. За словами Штілермана, успішна реалізація проєкту може дозволити Україні покривати власний оборонний бюджет лише за рахунок продажу ліцензій на систему іншим країнам. Про те, що таке Freya, як вона влаштована і чому Україна вперше може увійти в загальноєвропейську безпекову архітектуру не як реципієнт допомоги, а як рівноправний технологічний партнер, читайте в матеріалі УНН.
Я хочу, щоб європейці почали дуже швидко рухатись. Якщо все буде швидко рухатись, перші перехоплення ми зможемо зробити ще цього року. Я не прошу, щоб вони бігли так, як у нас – коли на наступний день маєш дозвіл від найбільших чиновників. Але якщо все відбуватиметься так, як це звично для Європи – коли треба витратити 8-9 місяців на отримання одного дозволу, на жаль, нічого не буде
– заявив в інтервʼю Штілерман.
інтервʼю Дениса Штілермана для YouTube-каналу Алеся Бацман
Ці слова пролунали відразу після події, якої в Україні довго чекали – компанія Fire point провела перші льотні випробування ракети FP-7 у режимі зенітного комплексу. Під управлінням наземного оператора ракета вийшла в розрахункову точку перехоплення, задану радаром із землі. Випробування пройшли успішно.
Ми вперше випробовували FP-7 як ракету ППО. Ми репетирували, що вона під управлінням з землі має вийти в точку перехоплення, яку їй задає радар. Випробування щойно пройшли, пройшли успішно
– розповів головний конструктор Fire point
Що таке "Фрея" і навіщо вона Європі
Проєкт Freya це пан'європейський антибалістичний щит, який розробляє українська компанія Fire Point у співпраці з Німеччиною, Францією, Норвегією та Швецією. Фактично це спроба створити дешевший і суверенний аналог американського ЗРК Patriot, без залежності від зовнішнього контролю.
Головна зброя системи – ракета-перехоплювач FP-7.x: довжина 7,25 м, швидкість 1500-2000 м/с. За задумом розробників, вона буде здатна перехоплювати балістичні ракети класу "Іскандер". Використання композитних матеріалів дозволяє суттєво знизити вагу та вартість виробу, а інфрачервона головка самонаведення Image Infra-Red має забезпечити стійкість до теплових пасток і високу точність ураження цілей.
Ключова особливість Freya так звана відкрита архітектура. Вона означає, що жоден виробник, жодна країна-постачальник не зможуть дистанційно вимкнути систему. За його словами, Україна продає не лише безпеку, а й незалежність цієї безпеки.
Будь-який покупець, будь-яка країна, яка її придбає, буде впевнена, що ні виробник, ні країна-продавець ніколи не зможуть відключити цю систему
– наголосив на перевагах системи Штілерман.
Ціна питання: Freya у шість разів дешевша за Patriot
Одне перехоплення балістичної ракети системою Patriot коштує щонайменше $6 млн. Штілерман ставить таргетну мету вкластися менш ніж у $1 млн, а в ідеалі до $500 тис. Пускова установка на чотири ракети, за оцінкою розробника, коштуватиме близько $150 тис.
Система буде дешева, вона буде battle-proof. Як тільки ми почнемо перехоплювати "Іскандери" та "Кинджали", що летять в Україну, ми зможемо дуже швидко поставляти її у велику кількість країн
– прогнозує Денис Штілерман.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап підтверджує реалістичність амбіцій.
Ця ракета з композитних матеріалів, тому оболонка значно легша. Твердого палива нам трохи не вистачає, але Fire point будує завод із його виробництва у Данії. Тому якщо в цю ракету вставити нормальну головку самонаведення, організувати нормальний зв'язок з командною машиною, поєднати з радарами SAAB Giraffe 8A/4A, Thales Ground Master 400 чи Hensoldt TRML-4D – це все можна спокійно імплементувати в ЗРК проєкту Freya, тільки треба трохи дописати софт згідно з тим самим протоколом. Головку самонаведення компанії Diehl Defense, яка виробляє IRIS/T, можна поставити в цю ракету. Радари підсвітки може робити Leonardo Kronos Land. Командна машина – від норвежців з Kongsberg FDC. Це все збирається в одну купу. Треба просто прописати софти, які це все поєднають, і все, комплекс готовий
– пояснює Костянтин Криволап.
Чому затримка: великі гравці ринку і реалії війни
Додатковий чинник, який може впливати на темпи реалізації проєкту – протидія великих гравців ринку озброєнь. Як пояснює Криволап, ринок систем ППО та протиракетної оборони порівнянний за обсягами з авіаційним ринком.
Україна може стати суттєвим гравцем у цьому сегменті. З цього ринку будуть витискати американців
– вважає експерт.
Ознакою опору він вважає той факт, що США вперше в історії надали Польщі попередній дозвіл на ліцензійне виробництво ракет PAC-3 MSE – саме після появи Freya.
Оце головна ознака, що американці будуть дуже опиратися проєкту Freya
– наголосив Криволап.
Утім, поки великі гравці ринку озброєнь захищають свої інтереси, Україна живе в іншій реальності. Лише за останні тижні Росія завдала масованих ударів по українських містах – з використанням балістичних ракет "Іскандер", крилатих ракет та дронів-камікадзе "Шахед". Кожна така атака – це черговий аргумент на користь того, що власна система перехоплення балістики для України не питання престижу чи ринкової конкуренції, а питання виживання.
Президент – "за", Європа – розуміє безальтернативність
Попри перешкоди, Президент України Володимир Зеленський особисто підтримує проєкт.
Я штовхаю цю ідею постійно, яка дуже складна через те, що ніхто не хоче мати сильних конкурентів. Я штовхаю постійно ідею української балістики і української антибалістики
– заявив він.
Сигнали надходять і з Європи. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен публічно визнала, що Україна здатна виробляти зброю швидше, креативніше і розумніше за решту європейських країн – навіть попри те, що перебуває в стані активної війни.
Якщо на шляху до реалізації проєкту Freya не буде нових зовнішніх перешкод, Україна вперше може увійти в загальноєвропейську безпекову архітектуру не як реципієнт допомоги, а як її архітектор.
Нагадаємо
Напередодні дрони виробництва української компанії Fire Point вдарили по низці об’єктів у глибокому тилу росії, зокрема по нафтовому терміналу у санкт-петербурзі та військових кораблях. Супутникові знімки підтвердили наслідки атаки, а Генштаб України повідомив про ураження одного з найбільших нафтотерміналів Балтійського регіону.
