Державна служба статистики опублікувала першу офіційну оцінку падіння українського ВВП у карантинному другому кварталі 2020 року (квітень – червень). Мінус 11,4% у порівнянні з другим кварталом попереднього року – це приблизно стільки ж, як прогнозували Міністерство розвитку економіки чи Національний банк, але менше кризових показників початку російсько-української війни. Та головне питання на сьогодні – не глибина падіння, воно вже в минулому, а перспективи відновлення економіки в умовах пандемії.
Україна не найгірша
Під час попередньої світової кризи 2008-2009 років українська економіка була аутсайдером. Обвал цін на сировинні товари, які були основою українського експорту, призвів до того, що в 2009 році ВВП України обвалився майже на 15% – це було третє за глибиною падіння після Північних Маріанських Островів і Латвії. В 2014 та 2015 роках через російську агресію та масовий відтік капіталу Україна знову опинилася в топі країн з найбільшим падінням ВВП. Поруч тоді були, наприклад, охоплена війною Лівія та Сьєрра-Леоне, яке страждало від епідемії гарячки Ебола.
Цього разу українська економіка не стала найгіршою. На фоні мінус 21,7% у Великобританії чи мінус 19,0% у Франції українські мінус 11,4% виглядають не так страшно. Більше того, частина цього мінусу пов'язана не з коронавірусом, а з більш пізнім початком жнив.
Читайте також: Национальный парадокс или фискальный казус: чем больше схем побороли, тем меньше денег доходит до казны, – Кущ
Міжнародний валютний фонд прогнозує Україні мінус 8,2% за підсумками року, цю оцінку всередині країни вважають занадто песимістичною. «Наш базовий сценарій залишається: падіння ВВП на 4,8% у 2020 році», – сказав на одному з нещодавніх засідань Кабінету міністрів прем'єр Денис Шмигаль. Узагальнений прогноз, складений Міністерством економіки на основі оцінок 14 різних організацій, передбачає падіння ВВП на 6%. Це значить, що Україна зазнає більш глибокого падіння, ніж світова економіка в цілому. Але є надія, що антирекорди цього разу будуть ставити інші країни.
Чому економіка України, яка валилася під час попередніх криз, краще справилася з початком пандемії? Причин кілька. Перше – нинішня криза в першу чергу стосувалася сфери послуг, частка якої в українській економіці менша, ніж в інших країнах.
Жорсткий карантин було введено дуже рано, але й послаблено раніше, ніж очікувалося. Він фактично зупинив діяльність готелів, ресторанів, сфери культури та розваг, але сільське господарство та IT, частка яких у нас більша, постраждали менше. Допомогло й падіння світових цін на нафту і газ. Ну, і врешті Україна просто була краще готова до кризи. Ще у березні заступник голови НБУ Дмитро Сологуб говорив, що в економіці України не було таких макроекономічних дисбалансів, як у 2008 році, чи таких проблем в енергетичному секторі, як в 2014 році.
Дуже повільне відновлення
Головне питання на сьогодні – коли і як відновиться економіка? До того ж рівня, на якому вона була до початку пандемії? Чи до половини того рівня? Чи, може, вище?
Стрімкого відновлення точно очікувати не варто. Хоча найглибше падіння залишилося в другому кварталі, «негативні наслідки карантину ми будемо спостерігати ще восени 2020 року та в першому кварталі 2021 року», попереджає Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації. В Національному банку теж вважають, що у найближчі місяці ВВП рости не буде. Актуальний макропрогноз НБУ передбачає, що і в третьому, і в четвертому кварталі і навіть у першому кварталі наступного року зберігатимуться мінусові показники.
Читайте також: Сазонов: У кого-то минималка ниже прожиточного минимума, а у кого-то – сверхприбыли. Пружину можно сжимать долго, конечно… но всегда результат один
«Починаючи з 2021 року передбачається подальше поступове прискорення економічного зростання та формування якісного підґрунтя для сталого економічного розвитку в середньостроковій перспективі з урахуванням проведення основних реформ та збереження фінансової стабільності», – каже міністр економіки Ігор Петрашко.
Темпи відновлення найближчим часом будуть стримуватися низкою причин. По-перше, пригнічений попит: бізнес менше платить, а люди менше купують. Індекс споживчих настроїв у червні впав на 11,2 пункта до 65,1 у порівнянні з травнем, йдеться в дослідженні агентства Info Sapiens. Найбільше знизився індекс очікуваних змін особистого матеріального становища та індекси очікуваного розвитку економік.
«Під час кризи громадяни суттєво знизили витрати на товари не першої необхідності, а бізнес призупинив плани розвитку, переглянув штатні розписи і зарплатні фонди. Ймовірно, громадяни та підприємства і надалі будуть досить стриманими в своїх споживчих та інвестиційних рішеннях», – попереджає Нацбанк в останньому інфляційному звіті.
Читайте також: Влада планує заощадити на соцвиплатах, зменшивши допомогу малозабезпеченим сім'ям – експерт
Міжнародне пасажирське авіасполучення ще довго буде обмеженим і повноцінно відновиться тільки з вщуханням пандемії у світі. Відновлення в металургії та інших галузях, орієнтованих на експорт, також можливе після зростання попиту в наступному році. Сільське господарство, хоч і мало постраждало від коронавірусу, зазнає падіння через дещо гірший врожай, ніж в минулому році.
Виконавчий директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський вказує на ще один нюанс: «Цього року падіння української економіки буде меншим, ніж в середньому по ЄС, оскільки жорсткість і тривалість карантину були меншими, ніж в багатьох країнах, а слабкі механізми підтримки економіки змусили швидко відновлювати ділову активність після скасування урядових обмежень. Однак наступного року відновлення української економіки може бути слабкішим, ніж в середньому по ЄС, через внутрішні чинники – підвішений стан програми з МВФ, гальмування економічних реформ, а також реформ судів та правоохоронних органів, які не дадуть Україні повною мірою скористатися перевагами відносного виграшу 2020 року».
Друга хвиля
Головним ризиком для економічного відновлення залишається коронавірусна хвороба. Варіант з масовою вакцинацією, падінням захворюваності в Україні та світу та зменшенням активності вірусу може додатково стимулювати економіку та прискорити її зростання. Але навряд чи це буде реальним раніше весни 2021 року. До цього часу економічне відновлення буде залежати від того, які обмежувальні заходи уряд вводитиме в умовах «адаптивного карантину» та чи не повернеться він до жорсткого локдауну, якщо восени люди почнуть хворіти більше й довше. До того ж, якщо хвороба лютуватиме, люди і без урядових заборон сидітимуть вдома, уникатимуть зайвих контактів та будуть обмежувати таким чином економічну активність.
У варіант з повторним закриттям економіки експерти не вірять.
«Посилення обмежень є можливим, але не в такому масштабі, як навесні. Ймовірним є обмеження культурних заходів, тимчасове закриття кафе та ресторанів та жорсткіший контроль їх роботи для унеможливлення групових заражень. Уряд буде пробувати зупиняти громадський транспорт, але вже зараз ми бачимо, що подібні дії наштовхуються на відмову з боку місцевої влади. Відповідно, обмеження будуть стримувати діяльність лише окремих секторів економіки», – каже Вишлінський.
Читайте також: Головна проблема України – олігархи, які роками живуть у спайці з політиками
Замість того, щоб закривати підприємства, він радить нарощувати тестування, ефективніше проводити епідемічні розслідування, щоб вчасно переривати ланцюжки заражень, збільшувати кількість ліжок з киснем для пацієнтів з важкими формами COVID-19 та, врешті-решт, повернутися до реформ і виконувати план дій, прописаний у меморандумі з МВФ.
Несходовський попереджає, що повторний локдаун матиме катастрофічні наслідки для економіки, і пропонує натомість забезпечити спеціальні умови роботи підприємств в умовах карантину.
«Застосування індивідуального захисту, дезінфекція та соціальна дистанція, забезпечить належне запобігання стрімкого поширенню вірусу, знизить рівень небезпеки», – каже він.
Коли можливе повернення економіки до докарантинного рівня? МВФ прогнозує, що це станеться не скоро – Україна відновлюватиметься до 2024 року.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
