Переговори України та росії в Женеві не принесли прориву, Зеленський звинувачує рф у затягуванні часу. Експерт Желіховський вважає, що москва використовує переговори для виграшу часу на полі бою.
Нещодавній раунд переговорів між Україною та росією у Женеві викликав стримані оцінки як серед політиків, так і серед експертного середовища. Попри заяви про "певний прогрес", відчутних результатів сторони так і не продемонстрували.
Президент України Володимир Зеленський висловив занепокоєність, що нинішня російська делегація пробує завести переговори про завершення війни у глухий кут, щоб виграти більше часу на полі бою для кремля.
Президент України повідомив, що політична складова переговорів щодо припинення війни залишається складною. Сторони домовилися продовжувати діалог, але без значного прогресу в політичному плані.
Що стосується політичної складової – це всі чутливі питання, про які ви знаєте. Перемовини були непрості, позиції різні
– сказав Володимир Зеленський.
Натомість, спеціальний посланник президента США Стів Віткофф заявив про значний прогрес після першого дня тристоронніх переговорів у Женеві. За його словами обидві сторони погодилися інформувати своїх лідерів та продовжувати роботу над досягненням угоди.
Експерт-міжнародник, кандидат політичних наук Станіслав Желіховський у коментарі для УНН наголошує: говорити про успішність перемовин наразі передчасно.
Цей етап перемовин закінчився, і за тією інформацією, яка зараз з’являється, говориться про певний прогрес. Але стверджувати про те, що перемовини у Женеві були дуже успішними або такими, які дали значущі результати, я би не став
– зазначив експерт.
Він підкреслив, що фактично йдеться про черговий раунд консультацій без реальних зрушень.
Можемо констатувати, що цей раунд не став проривним і не створив підстав для розмов про змістовні або якісні домовленості
– підкреслив Желіховський.
Гуманітарний трек: тиша замість результатів
Я не побачив інформації, що було домовлено про звільнення наших полонених. А це питання мало підніматися. Якщо немає навіть гуманітарного прогресу – це серйозний сигнал
– каже він.
Водночас експерт допускає, що певна інформація може з’явитися пізніше, але зазвичай такі результати озвучуються одразу після завершення раунду.
Желіховський вважає, що наразі переговорний процес перебуває радше у технічній площині – сторони обговорюють параметри і механізми можливих рішень, однак не переходять до їх реалізації.
Делегація від москви: сигнал затягування
Окремий аспект – склад російської делегації. Її знову очолив володимир мединський, що, на думку експерта, свідчить про небажання москви підвищувати рівень переговорів.
Я вважаю, що путін намагається знову увійти в ту саму річку – так, як це було минулоріч у Стамбулі. Для москви ці перемовини мають радше імітаційний характер. Це потрібно для затягування часу
– наголосив експерт.
На його думку, наступні раунди можуть мало чим відрізнятися від попередніх.
Результати, ймовірно, будуть мінімальними. Насправді країні-агресору потрібен час – і москва намагається його виграти, щоб реалізувати свої цілі у межах так званої "СВО"
– підкреслив Желіховський.
Експерт вважає, що кремль прагне повного контролю над Донецькою та Луганською областями і використовує переговорний процес як дипломатичне прикриття.
У Вашингтоні усвідомлюють, що путін затягує час
На думку Желіховського, у Вашингтоні поступово приходять до розуміння складності ситуації.
Я вважаю, що у Вашингтоні усвідомлюють: завершити бойові дії не так просто, як це могло здаватися раніше. Уже не йдеться про 24 години. Минув рік, але відчутного прогресу немає
– зазначив експерт.
Він додає, що навіть на рівні американських високопосадовців риторика стала більш обережною.
Експерт вважає, що адміністрація Трампа розуміє: москва стоїть на своїх позиціях, Київ – на своїх, а компромісні варіанти відкидаються.
Все ходить по колу. Формати змінюються, зустрічі відбуваються, але прориву немає
– каже він.
Війна і переговори – паралельні процеси
Желіховський звертає увагу на ще один фактор – сезонність бойових дій.
За його словами, росія може використати теплий період року для активізації наступальних операцій.
Ймовірно, будуть спроби прориву. І паралельно буде інтенсифікація переговорів. Тобто ситуація на полі бою визначатиме параметри наступних фаз переговорів
– підкреслив експерт.
Він наголошує, що без зміни військової динаміки очікувати кардинального зламу в дипломатичному процесі не варто.
Фактор Трампа і внутрішня політика США
Окрему увагу експерт приділяє ролі Дональда Трампа та його політичним розрахункам.
Желіховський вважає, що наразі для Трампа переговорний трек важливий з огляду на передвиборчі обіцянки та наближення виборів до Конгресу.
Чим більше переговори заходять у глухий кут, тим менше буде зацікавленості Трампа в них. Він може переключитися на інші питання, які принесуть йому політичні дивіденди
– зазначив експерт.
Водночас він не виключає, що росія і США можуть використати переговорний процес для відновлення або посилення двосторонньої комунікації.
Для путіна важливо вийти з ізоляції та посилити економічні можливості росії. Для Трампа важливо отримати вигоду. Якщо він вважатиме, що економічна співпраця з росіянами йому потрібна – він може піти на певне зближення
– підкреслив Желіховський.
Переговори в Женеві – без успіхів, але й без великого провалу для України
Я би не називав їх гучно провальними, але й успішними – теж ні. Якщо немає навіть проміжних суттєвих результатів, особливо на гуманітарному треку, це означає, що переговори не дали відчутного змісту
– зазначив експерт.
За словами Желіховського, поки що переговорний процес радше підтримує формальну комунікацію між сторонами, аніж наближає реальне припинення війни.
Сторони продовжують їхати на переговори, щоб підтримувати діалог і комунікацію. Але без готовності москви до поступок прориву не буде
– підсумував він.
Війна триває, миру не видно
Женевський раунд лише підтвердив головне: попри формальне продовження діалогу, війна залишається визначальною реальністю. Заяви про "певний прогрес" не підкріплені конкретними політичними рішеннями чи відчутними гуманітарними результатами. Переговорний процес підтримується, однак він не змінює стратегічної картини – бойові дії тривають, а позиції сторін залишаються далекими одна від одної.
росія при цьому не демонструє системних ознак готовності до миру. Немає сигналів про відмову від максималістських вимог, немає кроків, які свідчили б про реальний намір завершити війну. Поки дипломатія залишається другорядним інструментом, а військова логіка – головною, очікувати швидкого прориву в переговорах не доводиться.
Більше того, публічні сигнали з боку російських посадовців свідчать, що москва говорить не лише про Донбас. У риториці глави мзс рф сергія лаврова неодноразово звучали згадки про так звану "новоросію" – ширше поняття, яке охоплює значну частину півдня та сходу України. Це демонструє, що реальні наміри кремля виходять за межі окремих регіонів і зводяться не до "територіального компромісу", а до нав’язування Україні фактичної капітуляції. І поки ці максималістські вимоги залишаються незмінними, дипломатія навряд чи зможе зупинити війну.
