Російського військовополоненого Сергія Тужилова засуджено до довічного позбавлення волі за страту українських військовополонених. Він особисто контролював та брав участь у вбивствах трьох українських захисників на Харківщині.
Сьогодні російського військовополоненого Сергія Тужилова, позивний "Алтай", засуджено до довічного позбавлення волі за страту українських військовополонених. Про це повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко і додав, що "кожен воєнний злочин має закінчуватися саме так – довічним увʼязненням", передає УНН.
Страта українських захисників. Довічне для воєнного злочинця Ця справа не про складність доказів і не про юридичні конструкції. Вона про те, що навіть у війни є межі. І про те, що ці межі були свідомо, послідовно і неодноразово порушені. Вона про те, за що воює Україна. І чим ми принципово відрізняємося від ворога. Сьогодні російського військовополоненого Сергія Тужилова, позивний "Алтай", засуджено до довічного позбавлення волі за страту українських військовополонених
– повідомив Кравченко у Telegram.
Деталі
За словами Генпрокурора, Тужилов був командиром гранатометного відділення мотострілецької роти 82-го мотострілецького полку 69-ї мотострілецької дивізії зс рф. Під час повторного вторгнення на Харківщину він разом з іншими російськими військовими зайняв територію Вовчанського агрегатного заводу.
У червні 2024 року беззбройний український військовослужбовець, втративши орієнтацію в зоні бойових дій, потрапив на позиції ворога. Не маючи зброї та шансів на опір, він здався в полон.
Після допиту, ворог передав інформацію командуванню. Звідти надійшов наказ вбити полоненого.
Саме Тужилов запропонував виконавця, детально інструктував, обрав місце страти, це контрольно-пропускний пункт на території заводу і особисто контролював страту- розстріл українського захисника пострілом у голову.
Окупанти розстріляли трьох українських бійців біля Гуляйполя – DeepState28.12.25, 20:28 • 4364 перегляди
На початку липня 2024 року ще двоє українських військових потрапили в полон. Їх прив’язали до стовпів на території заводу. Після допиту знову пролунав наказ: "Отправьте их к Бандере".
Цього разу Тужилов особисто взяв участь у вбивстві. Разом з іншим військовим вони узгодили план і кожен зробив постріл у потилицю полоненому.
24 вересня 2024 року під час звільнення території заводу спецпідрозділи ГУР взяли російських військових у полон, серед них і "Алтая". Прокурори одразу зафіксували всі обставини злочинів і зібрали докази.
Окупанти розстріляли 5 полонених військовослужбовців ЗСУ, розпочато розслідування – Офіс Генпрокурора22.11.25, 17:38 • 6405 переглядiв
У суді він повторював: "Я человек военный, выполнял приказ". Але виконання очевидно злочинного наказу не виправдання. Це свідомий воєнний злочин. Грубе порушення правил ведення війни і всіх міжнародних конвенцій. Я знаю, про що говорю. Я документував воєнні злочини на Київщині під час та після окупації. І кожного разу бачив одне й те саме: фанатично-божевільне бажання вбивати мирних жителів та військових, а накази, коли вони були, лишень формальний дозвіл, на реалізацію страшних бажань
– додав Кравченко.
Сьогодні, як повідомив Генпрокурор, суд визнав Сергія Тужилова винним у жорстокому поводженні з військовополоненими, поєднаному з умисними вбивствами, вчиненими за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України), та призначив максимальне покарання, довічне позбавлення волі.
Я розумію, якого покарання прагнуть українці, втомлені війною і шоковані жорстокістю окупантів. Але ми не відповідаємо злочином на злочин. Ми відповідаємо законом і дотриманням всіх норм: право комбатанта брати безпосередню участь у бойових діях передбачає імунітет від переслідування за законні воєнні дії, але комбатанти не мають такого імунітету у разі порушень міжнародного гуманітарного права – порушення законів і звичаїв війни, скоєння злочинів щодо захищених осіб. Саме цим ми відрізняємося від ворога. Саме це робить нас державою, яка має право вимагати справедливості в спеціальному трибуналі. За кожним доказом у цій справі стоїть людське життя, обірване не в бою, а в полоні. Зламані долі матерів, дружин і дітей. Тому вирок, максимально справедливий, який міг бути у цій ситуації
– наголосив Кравченко.
Генпрокурор переконаний – "кожен воєнний злочин має закінчуватися саме так: довічним увʼязненням. Ані відстань, ані час не стануть на заваді справедливому покаранню".
