Майже сорок років після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС зона відчуження продовжує дивувати науковців.
Попри високий рівень радіації, деякі організми не лише виживають, а й демонструють ознаки адаптації. Особливу увагу дослідників привернув чорний грибок Cladosporium sphaerospermum, який був знайдений на внутрішніх стінах одного з найрадіоактивніших приміщень комплексу, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.
Цей грибок містить значну кількість меланіну, темного пігменту, що, ймовірно, дозволяє йому використовувати іонізуюче випромінювання за механізмом, схожим на фотосинтез. Гіпотетичний процес отримав назву «радіосинтез». Доказів його існування поки недостатньо, але поведінка грибка ставить нові запитання перед біологами.
Читайте також: Мишам повернули молодість: вчені знайшли спосіб відновити роботу старіючих клітин крові
Історія досліджень C. sphaerospermum бере початок у 1990-х роках, коли група під керівництвом українського мікробіолога Неллі Жданової обстежувала укриття над зруйнованим реактором. Учений колектив виявив 37 видів грибів, більшість із яких були темними та меланіновмісними. Саме C. sphaerospermum продемонстрував найвищу радіоактивність і життєстійкість.
Подальші експерименти, проведені радіофармакологинею Катериною Дадачовою та імунологом Артуро Касадевалем у США, показали: іонізуюче випромінювання не завдає грибку серйозної шкоди. Ба більше, за деяких умов він зростав швидше. Іонізація, яка зазвичай руйнує ДНК та молекули інших організмів, для цього виду виявилася майже нешкідливою.
Меланін грибка змінював свої властивості під дією радіації, що стало одним із ключових аргументів на користь можливого радіосинтезу. У 2008 році науковці запропонували гіпотезу про біохімічний шлях, за яким грибок міг би перетворювати радіацію на енергію.
Читайте також: Учені виявили натуральну альтернативу популярним препаратам для схуднення
Додаткові дослідження 2022 року тільки посилили інтерес: зразки C. sphaerospermum встановили на зовнішній поверхні Міжнародної космічної станції. Датчики під культурами зафіксували зменшення рівня радіації порівняно з контролем, що свідчить про потенціал гриба як біологічного радіаційного екрана.
Попри численні дані, радіосинтез досі не доведений остаточно. Немає підтверджень, що гриб фіксує вуглець чи отримує енергію безпосередньо з випромінювання. Проте його здатність виживати та, ймовірно, використовувати радіацію для власних процесів залишається однією з найбільш інтригуючих загадок сучасної біології.
Головне, що продемонстрував цей організм, — життя може пристосовуватися навіть до умов, смертельно небезпечних для людини.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
