Археологи у Вірменії виявили унікальну знахідку — кам’яного ідола віком близько 2500 років, вирізьбленого з вулканічного туфу.
Артефакт знайшли всередині давньої фортеці Аргіштіхінілі, одного з головних оплотів Урартського царства на Південному Кавказі. Відкриття, зроблене під час другого сезону спільних вірмено-польських розкопок, дало нове уявлення про духовне життя мешканців регіону наприкінці VII — на початку VI століття до нашої ери, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.
Ідол, висотою приблизно 50 сантиметрів, має схематичне людське обличчя з різьбленими бровами, вузькими губами, довгим носом і глибоко посадженими очима. Його знайшли поруч із кам’яним ящиком у добре збереженому житловому будинку. Дослідники припускають, що фігурка виконувала ритуальну або охоронну функцію та могла бути пов’язана з культами предків або родючості. Подібні предмети раніше знаходили в інших урартських поселеннях.
Читайте також: Пролежали під водою майже 1800 років: у Франції дайвери знайшли 847 римських монет
Керівники розкопок — доктор Матеуш Іскра з Польського центру середземноморської археології Варшавського університету та докторка Асмік Симонян з Інституту археології та етнографії НАН Вірменії. Їхня команда досліджує групу великих терасних будинків кінця VII-VI століть до н. е., періоду занепаду Урартського царства. За словами Іскри, будівлі збереглися надзвичайно добре — у деяких місцях навіть залишилися цілі глиняні підлоги та кам’яне мощення.
Поряд з ідолом археологи розкопали обширне кладовище з урнами, заповненими прахом небіжчиків. Це найбільше й найкраще збережене місце кремації, коли-небудь знайдене у Вірменії. За словами Симонян, могильник дозволяє по-новому поглянути на погребальні звичаї народів, що жили під урартським впливом. Серед урн виявили як дорослі, так і дитячі поховання з керамічними посудинами та прикрасами — свідчення складної соціальної організації громади.
Читайте також: У пустелі ОАЕ знайшли срібні монети часів Олександра Македонського
Аргіштіхінілі, заснований царем Аргішті I у VIII столітті до н. е., був важливим адміністративним і торгівельним центром на Араратській рівнині. Його занепад настав близько VI століття до н. е., ймовірно, через внутрішні кризи та вторгнення мідійців.
Наступний етап польсько-вірменського проєкту розпочнеться навесні 2026 року. Археологи планують вивчати, як жителі міста пережили розпад держави, зберегли свої традиції та пристосувалися до нових історичних реалій.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
