Магнітне поле Землі різко змінилося приблизно 41 тисячу років тому, залишивши слід у геологічних породах і, ймовірно, у кліматичних процесах, передає NV, інформує UAINFO.org.
Сьогодні цей драматичний момент історії планети можна «почути» завдяки науковому проєкту, у якому супутникові дані поєднали зі звуковою інтерпретацією.
Команда з Технічного університету Данії та Німецького центру геологічних наук використала дані супутників ESA Swarm, а також відомості про рух магнітних ліній, аби створити звукову реконструкцію події, відомої як інверсія Лашампа. Для цього науковці застосували природні шуми — скрип дерева, гуркіт каміння, створивши трек, який дослідники назвали «моторошним і потойбічним».
Магнітне поле, що формується завдяки руху рідкого заліза й нікелю у ядрі планети, простягається на сотні тисяч кілометрів у космос і захищає Землю від сонячної радіації. Проте час від часу воно змінює полярність. Під час інверсії Лашампа його напруженість впала до лише 5% сучасного рівня. Це дозволило космічним променям проникати в атмосферу, спричинивши іонізацію повітря та пошкодження озонового шару.
Докази цієї події збереглися в лавових потоках на території Франції, а також у льодовиках та морських відкладах, де зафіксовано подвоєння рівня ізотопу берилію-10. Дослідники вважають, що інверсія могла вплинути на клімат і навіть на поведінку первісних людей, які змінювали спосіб життя, зокрема використання печер. Деякі вчені пов’язують цей період і з вимиранням австралійської мегафауни.
Інверсія тривала близько 250 років, а нестабільна конфігурація магнітного поля зберігалася ще приблизно 440 років. Хоча сучасні аномалії, зокрема ослаблення над Атлантичним океаном, викликають занепокоєння, науковці наголошують, що вони не обов’язково свідчать про нову інверсію.
За словами геофізика Сані Пановської, розуміння таких подій допомагає прогнозувати «космічний клімат» і оцінювати можливі ризики для екосистем та технологій. Супутники Swarm, що працюють із 2013 року, дозволяють відстежувати зміни геомагнітного поля в режимі реального часу, надаючи ключ до прогнозування майбутніх коливань.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
