Москва почала закликати до припинення авіаударів з обох сторін, пояснюючи це необхідністю «повітряного перемир’я». Проте така пауза може призвести до різкої зміни ситуації на фронті на користь Росії.
Про це заявив ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман, інформує UAINFO.org з посиланням на 24 канал.
Він наголосив, що подібна ініціатива — це небезпечна «пастка», яка дала б ворогу кілька тижнів для накопичення резервів та відновлення боєздатності. «Будь-яке перемир’я зараз зіграє проти України», — зазначив він.
Гетьман пояснив, що Кремль висуває цю ідею, бо росіяни активно стягують війська й техніку до лінії фронту, готуючись до наступальних дій саме у серпні-вересні. Українські удари по нафтопереробних заводах, заводах і транспортних артеріях ускладнюють реалізацію цих планів, тому Кремль намагається виграти час.
Гетьман пояснив, що Росія намагається нав’язати «повітряне перемир’я», аби виграти час. За його словами, пауза потрібна ворогу для того, щоб безперешкодно підтягнути війська та техніку до лінії фронту. Кілька тижнів такого перепочинку дали б противнику змогу накопичити резерви й підготуватися до нових наступів. Саме тому, наголосив Гетьман, погоджуватися на таку ініціативу Україні категорично не можна.
Читайте також: Путін зробив Трампу пропозицію про угоду, яка може допомогти обом "зберегти обличчя" – Reuters
За його словами, Кремль просуває ідею «повітряного перемир’я» через своїх союзників, зокрема білоруського лідера Олександра Лукашенка, який двічі за останні тижні публічно заявляв про необхідність зупинки атак з повітря.
«Це пастка. Невже хтось вірить, що вороги можуть запропонувати щось корисне для нас?» — підкреслив військовий експерт.
Він зазначив, що справжня мета таких закликів — знизити ефективність українських ударів по нафтопереробних заводах, військових заводах та логістичних маршрутах, а також створити умови для перекидання російських військ. Гетьман додав, що будь-яке «перемир’я в небі» вигідне виключно противнику й становить загрозу нових наступальних дій.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
