росії так і не вдалося досягнути жодної зі своїх стратегічних цілей ракетними ударами, тоді як можливості поступово йдуть на спад.
Про це йдеться у дописі депутата Верховної Ради Мар'яна Заблоцького із пропрезидентської фракції "Слуга народу" у Facebook.
За його інформацією, з початку повномасштабної війни росія випустила по Україні близько 7 тисяч ракет. Це обійшлося російським платникам податків у мінімум 30 млрд доларів. І при цьому – українці надалі залишаються зі світлом, теплом, працюють аеропорти. Якби аналогічний обсяг ударів припав на будь-яку іншу країну без західної підтримки – наслідки були б катастрофічними.
"Відверто про російські ракети. З повагою і скорботою – до всіх наших втрат, до всіх життів, які згасли від ворожих ударів. І водночас – з холодною аналітикою: попри весь заподіяний біль, росіяни так і не досягли жодної зі своїх стратегічних цілей ракетними ударами. Ба більше – їхні можливості поступово зменшуються", – повідомив політик.
Він назвав два фактори, чому росія провалилася стратегічно.
За його словами, першою причиною є обмежені можливості виробництва. Так, у росії немає серійного виробництва високоточної ракетної зброї у великих обсягах. Має кілька базових типів ракет, які маскують під десятки назв.
Перший тип – це крилаті ракети: Х-55, Х-101, Х-102, "Калібр", Х-59, Х-69. По суті, це одне і те ж, відрізняються лише діаметром і платформою запуску: корабель чи літак. Об’єднує їх один двигун – ТРДД-50, що виробляє одне підприємство. Тому, коли зростає частка одних у новинах, інші зникають – виробничі потужності спільні. росія ж маскує старі моделі під "нові" – лише косметичні зміни та нова назва. У західних країнах, як-от США, це все було б просто "Томагавк" з версіями, але не в рф, де кожну дрібну модифікацію називають новою "вундервафлею".
Другий тип – "Іскандер" та "Кинджал". Фактично одна і та ж ракета. "Кинджал" – це "Іскандер", адаптований під запуск з МіГ-31. Жодного "гіперзвуку" там немає – реальна швидкість 2–3 Махи, що робить їх уразливими для Patriot. У рф закінчились двигуни до МіГ-31 – і ці літаки майже не піднімаються. Тобто – або запускають одне, або інше.
Третій тип – Х-22. Радянська важка ракета ще з 1958 року. Вона є дуже дорогою у виробництві. Швидша за тип 2, однак не точна, застаріла, і запаси майже вичерпано.
Четвертий тип – С-300/С-400. Протиповітряні ракети, які росія використовувала по наземних цілях, що є дуже неточними. Влітку 2022 року їх почали масово застосовувати, але вже у 2024-му згорнули через вичерпання старих запасів. До того ж росіянам все більше потрібні ці ракети для ППО – через активність українських дронів і ракет.
Нардеп зауважив, що як результат – за три роки потенціал рф у ракетному озброєнні не зріс, а впав.
Другою причиною є проблеми з точністю ракетних ударів.
Багато подібних випадків відомо публічно, зокрема, міст Кличка, коли цілились в офісний центр на 50 метрів вище – де був штаб місії EUAM, але ракета влучила у міст. Ще один приклад – будівля СБУ (Альфа), коли один "Кинджал" влучив у дорогу, інший – у бізнес-центр. Атака по заводу "Артем" (29 грудня 2023-го), коли ціллю було оборонне підприємство, але ракети влучили в житлові будинки, склади, гаражі та навіть станцію метро.
Він наголосив, що таких прикладів налічуються десятки. Так, стріляти з відстані у 1 тис. км складно, однак це не рівень західної зброї, де GPS-наведення дає точність до кількох сантиметрів.
"Тож маємо результат: десятки мільярдів доларів, тисячі ракет – і жодної стратегічної перемоги ворога. Ракетний терор став безглуздою, затратною і провальною стратегією. З великою кількістю смертей серед цивільного населення", – додав Мар'ян Заблоцький.
