Арешт російських найманців під Мінськом, схоже, не призведе до лобового зіткнення Росії та Білорусі. Але Лукашенко таки отримав козирного туза напередодні складних виборів – і збирається використати його по повній. А Путін навряд чи залишить без наслідків цей "братній подарунок". Особливо якщо Лукашенко "поділиться" бойовиками з Україною.
Сюжет із затриманими в Білорусі найманцями із ПВК "Вагнера" стрімко розвивається. Проти росіян було порушено справу стосовно підготовки терактів. Принаймні, так повідомив журналістам держсекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равка. За словами посадовця, затримані вже дають свідчення.
Паралельно із тим тривають пошуки решти "вагнерів", оскільки білоруське керівництво переконане, що загалом з Росії прибуло близько 200 бійців. Під приводом цих пошуків по країні переміщаються підрозділи армії та внутрішніх військ.
МЗС Білорусі анонсувало запрошення на зустріч для послів Росії та України – оскільки затримані воювали на Донбасі. Білоруський ЦВК тим часом зібрав усіх кандидатів на посаду президента на якусь термінову зустріч, подробиці якої наразі не відомі.
А в російських ЗМІ тим часом активно ретранслюється інформація про те, що "вагнери" просто їхали через братню Білорусь повоювати "десь на Півдні". А підступний Лукашенко просто вирішив використати чесних російських хлопців з шевронами "Смерть – наш бізнес, і він йде добре", які мирно їхали вбивати когось чи то в Судані, чи то в Лівії (на допитах вони, кажуть, плутаються), для своїх брудних політичних ігрищ.
Читайте також: Слідом за найманцями Путіна: у Білорусі затримали відомого політтехнолога з Росії
Виходить майже переконливо. Щоправда, залишаються деякі запитання. Починаючи від того, чому "хлопці" бовталися по Білорусі більше тижня. Якщо це був "транзит заробітчан" – то цей часовий проміжок якийсь нереальний. І чому росіяни навіть після заяви Лукашенка від 24 липня про те, що "бійці різних ПВК готуються дестабілізувати обстановку" не зрозуміли натяку – і не залишили країну, а спробували зі столичного готелю перебратися на відпочинкову базу під Мінськом. Не кажучи вже про те, що жодних повідомлень про подібний "транзит" ніхто білоруським силовикам не надавав.
Тому найбільш вірогідним в даній ситуації видається наступний сценарій. "Вагнери" дійсно використовували Білорусь як транзитну державу, перелітаючи звідти до Туреччини – і далі, до місця ведення свого "бізнесу".
Але цього разу їм з Москви прийшла вказівка не поспішати. Почекати тиждень-третій в Білорусі, і бути готовими до виконання дещо інших завдань.
Як свого часу російські агенти провокували силові зіткнення на Майдані – так і "вагнери" у Білорусі, ймовірно, мали посприяти тому, що протести проти Лукашенка не проходили надто мирно. І щоб чинний президент Білорусі, отримавши свою перемогу на крові співгромадян, вже не мав жодного іншого вибору, як погодитися на російські умови інтеграції.
Читайте також: "Зелені чоловічки" у Мінську: для чого Путін відправив "вагнерів" до Лукашенка
Натомість у бацьки дозріла чудова контрпропозиція. Арештувавши "вагнерів", він отримав цілу купу переваг. Починаючи від тривіального – обмежувати свободу зібрань в зв'язку з "терористичною загрозою". Тепер Лукашенко може і ЄС полякати ймовірністю "українського сценарію" в Білорусі. Було завдано й удар по іміджу опозиції, адже, як не крути, як мінімум дві персони з теперішнього опозиційного "тріумвірату" тісно пов'язані з російськими грішми. І відморожені бойовики, "транзит" яких через Білорусь дещо затягнувся, так чи інакше будуть асоціюватися тепер швидше з опозиціонерками, аніж з Лукашенком, який їх відловив і "закрив". Втім, увесь цей довгий список переваг має в кінці й один прикрий недолік. Який полягає в тому, що президент Росії навряд чи легко забуде колезі цю маленьку електоральну знахідку. Втім, стосунки між Путіним і Лукашенком і без того давно вже не схожі на "медовий місяць" – можливо, тому Олександр Григорович вирішив ризикнути.
І додатковим сильним ходом з його боку могла би бути екстрадиція бодай частини бойовиків, які воювали на Донбасі і потрапили в пастку у Білорусі, до України. Принаймні тих із них, хто, окрім російського, має ще й білоруський паспорт. Це би був сильний сигнал білоруським прибічникам Путіна стосовно того, якою буде доля охочих зліпити якусь "Вітебську народну республіку". Прикро тільки, що, за наявності чинної угоди про екстрадицію, про необхідність звернутись до Білорусі з цього приводу говорить поки тільки колишній очільник МЗС Клімкін, а не чинний Кулеба.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
