Коли Україна нарешті отримає збройну допомогу з боку США та ЄС? Минулого тижня голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер сказав у Києві (це вперше від початку повномасштабного вторгнення до України прибув найвищий військовий керівник НАТО – ред.), що "песимісти не виграють війни". Проте, без зброї на одному лише оптимізмі значного прориву досягти неможливо. Роб Бауер також закликав країни Альянсу пришвидшити й збільшити допомогу Україні, нагадавши слова президента Зеленського: "Не питайте Україну, коли закінчиться війна, запитайте себе, чому Путін може її продовжувати".
Проте Вашингтон і Брюссель не надто поспішають. У Конгресі США всерйоз обговорюють надання Україні збройної допомоги в кредит на тлі блокування республіканцями на чолі з Дональдом Трампом пакету допомоги Україні на $60 млрд вже рівно пів року. А в ЄС ніяк не можуть фіналізувати пакет військової підтримки Києва на 5 млрд євро, як і використання прибутків від заморожених російських активів для закупівлі зброї. Добре, хоч Чехія взяла на себе ініціативу знайти, купити й передати Україні критично необхідні артилерійські боєприпаси. Перші 300 тис. снарядів ми вже отримали. Проте американська військова допомога все ж залишається вирішальною. Принаймні, поки ЄС не збільшив спроможності власного ОПК. Ну, і не дарма ж за даними нещодавнього соцопитування YouGov, другим після Британії (67%) імовірним союзником США в Третій світовій американці вважають саме українців (58%), йдеться в матеріалі ТСН, інформує UAINFO.org.
Трамп і допомога Україні: чи здолає Байден опір Конгресу
Ще рік тому було б важко повірити в те, що вже другий за півроку спікер Палати представників Конгресу США може піти зі своєї посади. Відставка республіканця Кевіна Маккарті восени минулого року з подання трампістів і голосами демократів відбулася вперше в історії. Тепер, не виправдавши очікувань найзатятіших послідовників Трампа з групи MAGA (скорочено від слогану Трампа Make America Great Again – "Зробимо Америку знову великою" – ред.), за крок до відставки опинився й Майк Джонсон.
У п’ятницю, 22 березня, представниця республіканців із групи MAGA в Палаті представників Марджорі Тейлор Грін подала клопотання про відставку Майка Джонсона. Причиною стало ухвалення нижньою палатою Конгресу федерального бюджету США на $1,2 трлн, який вже в суботу, 23 березня, підписав Джо Байден. Нагадаємо, що від вересня 2023 року, щоб запобігти "шатдауну" – зупинки роботи всіх американських установ включно з армією через відсутність фінансування – Конгрес постійно ухвалював тимчасові бюджетні резолюції. Трампісти ж були проти голосування за повноцінний бюджет, бо хотіли зменшити "стелю" держборгу та, по суті, закрити кордон із Мексикою, суттєво посиливши умови для шукачів притулку аж до видворення.
"Робота ще незавершена. Палата представників має ухвалити двопартійний закон про додаткове фінансування", – заявив Байден, маючи на увазі ухвалений Сенатом ще в середині лютого пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на $95 млрд, де $60 млрд передбачено для України. Проте Майк Джонсон досі блокує винесення на голосування цього законопроєкту в Палаті представників. Хоч публічно на словах він всіляко підтримує Україну й називає Путіна божевільним, Джонсон не може піти проти групи MAGA. Марджорі Тейлор Грін і так вже подала клопотання про його відставку.
"Загалом це попередження, нам час пройти цей процес, не поспішати та знайти нового спікера Палати представників, який буде підтримувати республіканців, а не демократів (претензія групи MAGA до Джонсона наразі в тому, що федеральний бюджет у Палаті представників був проголосований більшістю голосів демократів – ред.). Я не кажу, що це не станеться за два тижні, місяць, хто знає, проте відлік годинника почався", – заявила Грін.
Але для того, щоб відправити Джонсона у відставку, потрібні голоси демократів, які, за інформацією The Hill та The New York Times, можуть зберегти йому посаду в обмін на голосування допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню. Джерела CNN повідомляють, якби Джонсон оголосив, що винесе проголосований Сенатом пакет допомоги на $95 млрд, демократи б не дали голосів за його відставку. Однак, є ще як мінімум три варіанти.
По-перше, власні запаси Пентагону вже менш ніж на $4 млрд, ще дозволяють, хоч і недовго, надавати Україні військову допомогу. Хоча це тимчасове, й не те, щоб вирішення проблеми. Проте, за такою схемою кілька тижнів тому Україна вже отримала перший за три місяці пакет допомоги на $300 млн.
По-друге, зібрати 218 підписів у Палаті представників, щоб винести на голосування вже ухвалений Сенатом пакет допомоги України, Ізраїлю та Тайваню на $95 млрд, минаючи Майка Джонсона.
По-третє, зачекати, поки крихка більшість республіканців у Палаті представників посиплеться. А це цілком може статися, бо в квітні своє місце у Палаті представників залишить ще один їхній законодавець, і тоді перевага республіканців над демократами буде лише 217 на 213, коли цілком вірогідний сценарій (після довиборів у квітні), що тимчасовим спікером нижньої палати Конгресу може стати демократ.
Проте, якби ж все було так просто. Річ у тому, що ліве крило демократів, як й ізоляціоністів із групи MAGA серед республіканців, не хоче голосувати за вже ухвалений Сенатом пакет допомоги на $95 млрд, але через Ізраїль, бо вважають, що його дії проти ХАМАСу в Газі зайшли надто далеко. Тому спікер Джонсон пропонує компромісний варіант – надання допомоги Україні в кредит – що вже підтримують демократи. В Конгресі розуміють: малоймовірно, що Україна коли-небудь поверне ці гроші, але це може забезпечити певне політичне прикриття для республіканців.
Не всі $60 млрд для України планують "записати" в кредит: $48 млрд пропонується вкласти безпосередньо в американський ОПК, а інші $12 млрд якраз і виділити у вигляді кредитів, як гуманітарну допомогу. Поки що ця пропозиція не оформлена в окремий законопроєкт. Та й у Білому домі до цього ставляться скептично, а Конгрес на великодніх канікулах і поновить роботу від 8 квітня.
Бити чи не бити по російських НПЗ: відповідь очевидна
Минулого тижня під час візиту до Києва сенатор-республіканець Ліндсі Грем теж не став відкидати ідею про надання Україні певної частини американської допомоги в кредит. В кінці кінців, так зробив і Євросоюз, ухваливши довгострокову макрофінансову допомогу Україні на 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро – це кредити та позики під дуже маленький відсоток. Проте, водночас, дуже дивно було чути від Ліндсі Грема заклики якнайшвидше провести мобілізацію в Україні.
"Що б ми (США – ред.) не робили, ви повинні боротися. Незалежно від того, що ми робимо, ви воюєте за себе", – передає слова Ліндсі Грема газета The Washington Post.
Те ж саме говорив і голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер минулого тижня в Києві. Проте, як продовжувати воювати без зброї, вони чомусь не сказали. The New York Times писала, що зараз Росія наступає по всій лінії фронту, використовуючи перевагу в боєприпасах (випускаючи в середньому в сім разів більше артилерійських снарядів), живій силі та авіації. "Зіткнувшись із нестачею військ і боєприпасів, Україна намагається стримувати російські атаки на сході та півдні. Українські офіційні особи пообіцяли розпочати контрнаступ цього року, але експерти кажуть, що військові ще не отримали ті види зброї, які б дозволили їм відновити ініціативу на полі бою, бо американська допомога заблокована в Конгресі. Проте, для значного прориву, Кремлю все ж таки треба в рази збільшити мобілізацію", – зазначає NYT.
За словами очільника європейської дипломатії Жозепа Борреля, до літа цього року ЄС спільно підготує 60 тис. українських солдатів і передасть Україні 500 тис. артилерійських боєприпасів, а до кінця року – понад 1 млн. А чеська ініціатива з постачання Україні додаткових снарядів (з-поза меж Євросоюзу) є хорошим доповненням. Проте цього не достатньо. В найближчі кілька років ЄС не зможе замінити США по кількості та швидкості наданого Україні озброєння. Вашингтон запропонував G7 створити механізм для залучення $50 млрд на зброю для України. Гроші пропонують залучити під облігації, які будуть забезпечені прибутками від заморожених російських суверенних активів. Проте в ЄС поки що немає єдності навіть щодо спрямування самих цих прибутків на зброю для України.
А поки в США та ЄС не можуть домовитися, у п’ятницю зранку, 22 березня, вперше за довгий час Росія вдарила великою кількістю ракет і дронів по українській енергетичній інфраструктурі. Удари не припиняються й досі. Харків і Сумську область ворог занурив у повний блекаут. В Одесі та області теж значні перебої зі світлом. Ба більше, вперше від 6 червня 2023 року, коли росіяни підірвали окуповану ж ними Каховську ГЕС, спричинивши масштабну катастрофу, наслідки якої можна порівняти лише з вибухом на ЧАЕС, вони прицільно атакували ДніпроГЕС.
Це був найбільший удар по українській енергетичній інфраструктурі за всі понад два роки повномасштабної війни. Проте на Заході набула поширення думка, що Росія відновила свої масовані ракетні та дронові атаки, бо мститься за українські атаки на свої НПЗ, що вже призвело до зростання цін на бензин у самій Росії. Зокрема таку думку в ефірі CNN висловлювала колишня чиновниця Міноборони США та керівниця Інституту Маккейна Евелін Фаркаc, водночас додаючи, що українці повинні мати, чим відповісти, – далекобійні можливості – бо Києву добре відомо, де Росія виготовляє та звідки запускає свої ракети по Україні (на місяць Росія може в середньому виробляти десь по 115 ракет – ред.).
Проте, одночасно з ударом Росії по ДніпроГЕС, британська газета Financial Times вийшла зі статтею, що США неофіційно закликали Україну припинити удари по російських НПЗ, бо це начебто може спричинити підвищення світових цін на нафту та помсту з боку Кремля.
"Хоча, коли ми обговорювали це питання з експертами, вони сказали, що ціни (на нафту – ред.) необов’язково зростуть через атаки на НПЗ. Треба дивитися, які заводи працюють на внутрішній ринок, але вплив на експорт, імовірно, буде. Проте ми знаємо, що уряд США не був дуже радий, коли українці почали розчищати чорноморський коридор, використовуючи їхню зброю, щоб вигнати звідти кораблі російського флоту. Можливо, уряд США не радий (ударам по російських НПЗ – ред.), але українці можуть продовжувати, бо це шлях до закриття потоку грошей до російського бюджету", – сказала Евелін Фаркаc.
Колишній командувач силами США в Європі, генерал Бен Годжес також вважає, що треба ігнорувати заклики до припинення ударів по російських НПЗ, бо вони мають значний вплив: у Росії стає менше грошей, щоб оплачувати цю війну й позбавляє її (війська – ред.) необхідного пального для продовження бойових дій. До того ж, наївно вважати, що в реаліях відсутності збройної та фінансової допомоги з боку США Вашингтон справді може диктувати умови Києву щодо того, як саме треба воювати проти Росії, коли на полі бою вмирають українці, а не американці.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
