Про ініціативу керівника МОЗ знизити прохідний бал ЗНО для вступу у медичні виші DW поговорила з науковцем, викладачем Національної медакадемії післядипломної освіти Федором Лапієм.
Через брак бажаючих навчатися на певних медичних спеціальностях у вищих навчальних закладах в Україні мають намір знизити зі 150 до 130 прохідний бал зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) для вступу на лікарські спеціальності у виші, пише Deutsche Welle.
Читайте також: Количество школ, где учатся старшеклассники, сократят на 60-70%, – Одарченко
Як пояснив міністр охорони здоров'я (МОЗ) України Максим Степанов, передусім ідеться про вступників на спеціальності "педіатрія" та "епідеміологія".
Міністр вважає, що причиною відсутності інтересу випускників шкіл і коледжів до цих спеціальностей є те, що "останні п'ять років здійснювалось системне знищення, зокрема, цих спеціальностей, особливо епідеміології".
Водночас доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика Федір Лапій має дещо іншу думку. DW поспілкувалася з ним про це.
Deutsche Welle: Пане Лапію, в Україні мають намір знизити прохідний бал ЗНО для медиків. Як ви оцінюєте цю ініціативу щодо абітурієнтів, котрі хочуть навчатися на спеціальностях "педіатрія" чи "епідеміологія"? Наскільки це обґрунтовано?
ФедірЛапій: Йдеться про те, щоб завдяки зниженню прохідного бала ЗНО більше молодих людей подавали документи саме на ці спеціальності, бо фахівців не вистачає.
Однак насправді це якась дискримінація. Давайте знижувати поріг для подачі документів і брати людей з нижчим рівнем підготовки у школі, бо начебто, щоб навчитись на педіатра, не треба багато знати.
Це якийсь застарілий підхід на кшталт "щоб збільшити кількість жнив, треба збільшити кількість кріпаків" – тобто не працю зробити ефективною, не умови роботи стимулювати, а для дірявого відра збільшити кількість води, аби хоч щось донести до кінця.
Якщо подивитися по випускникам-педіатрам, то насправді їх багато, але більшість відразу ідуть з професії через мізерні заробітки.
Саме педіатри здебільшого надають безоплатну медичну допомогу, а санітарні лікарі – розраховують у своїй роботі лише на державу.
Тож в Україні усі хочуть стати не педіатрами чи епідеміологами, а гінекологами, нейрохірургами, дерматовенерологами, розраховуючи на великі прибутки у майбутній приватній практиці.
Якщо не преференції при вступі на спеціальність, то що має зробити держава, аби стимулювати молодь вчитись на педіатра та епідеміолога?
Так, зниження рівня знань на старті не вирішує проблему дефіциту кадрів. Треба думати, як утримати медиків в країні через заробітну плату, а не через збільшення кількості випускників медичних вузів з низьким рівнем підготовки.
Бо після підготовки ці кадри тікають з медицини, оскільки тільки й чують популістичні заяви про збільшення зарплат. Міністр охорони здоров'я анонсував, що зарплата медиків зросте на 3,5 тисячі гривень на додачу до нинішньої ставки 3,5 тисячі, яку вони отримують зараз.
Звучить красиво – збільшення відвічі, але ж і 7 тисяч гривень для медика, який вчився щонайменше вісім років, – ніби знущання. Такими зарплатами у перспективі випускників шкіл не заманити вчитися на медика, а потім навчених спеціалістів не втримати.
Зарплата педіатрів, сімейних лікарів, епідеміологів має бути еквівалентною щонайменше 800-1000 євро.
А якщо давати можливість вчитись на педіатра чи епідеміолога усім, хто бажає?
Вища освіта – не благодійність, має відбуватися певна селекція. Поділ має відбуватись не на тому, чи випускник з окупованої чи з неокупованої території, а за рівнем знань.
Ми не можемо брати менш підготовлених випускників для навчання, бо через кілька років вони прийдуть до пацієнтів і лікуватимуть їх.
Чому саме педіатрія та епідеміологія не шануються абітурієнтами? І який вихід з цієї ситуації?
Бо ці спеціальності у суспільстві не вважаються престижними та не є популярними. Серед людей поширене уявлення, що кардіохірурги чи хірурги мають великі статки, тож молодь прагне потрапити саме на ці спеціальності, щоб потім їздити на дорогих автомобілях.
У суспільстві існує міф, що безкоштовно ніхто нікого не оперує, що кардіохірургу після операції треба обов'язково подякувати. А педіатри? Що роблять, за уявленнями у суспільстві, педіатри – слухають трубочкою і мають за це подяку отримувати? Хай держава їм дякує, вважають люди. Але ж держава не цінує роботу лікарів цих спеціальностей. Тому й виникає певний дефіцит кадрів.
На мій погляд, цю проблему можна вирішити реформою на рівні громад. Наприклад, на Житомирщині є кілька об'єднаних територіальних громад, які запропонували лікарці залишитися у них працювати і доплачують за це зі свого бюджету по 15 тисяч гривен з громади.
Лікарка приймає два рази на тиждень пацієнтів і при цьому не полишає своєї приватної практики. Всі задоволені. Але якщо в Україні знову централізуватимуть бюджети, як цього хоче нинішня влада, і не стимулюватимуть такі історії успіху, то педіатрів і епідеміологів в Україні бракуватиме.
Як ви вважаєте, якість навчання знизиться, якщо прохідний бал таки зменшать?
Як викладач Національної медичної академії післядипломної освіти можу констатувати, що коли в Україні запровадили ЗНО, то через шість років навчання в медичних вищих навчальних закладах до нас на післядипломну освіту прийшли зовсім інші спеціалісти.
Всі мої колеги відзначали більшу обізнаність і рівень підготовки інтернів у порівнянні з тими, хто вступав у медвузи ще у часи врахуванням середнього балу атестату. Все ж таки базовий рівень знань для лікаря має дуже велике значення.
На моє переконання, якщо зараз знизити прохідний бал вступу до медичних вузів, то може знову суттєво знизитись якість підготовки лікарів. У медвузах немає часу надолужувати невивчене у школі.
Ти приходиш і тобі відразу з першого заняття треба вивчити на пам'ять 60 сторінок, опис всіх кісток. Молода людина повинна вже добре знати біологію, хімію і обов'язково дуже добре математику.
Читайте також: Все, що треба знати про глибину розвалу шкільної освіти
Медицина потребує логіки і критичного мислення. Бо від них залежить постановка діагнозу, визначення терапії уникнення лікарських помилок, які дуже дорого обходяться суспільству.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
