Віталій Кличко й Борис Філатов
Останнім часом лунає багато розмов про створення так званої партії мерів. Які перспективи такої політсили, власне, що це – опозиційний політпроєкт із відстоюванням інтересів регіонів і місцевого самоврядування чи проєкт із утримання влади місцевих еліт (а, може, щось третє)? Хто туди може увійти? Чи зможуть вони об’єднатися? Адже в міських голів є багато розбіжностей не тільки політичних, а й світоглядних, ідеологічних. От що, приміром, спільного в Кернеса із Садовим або Труханова із Кличком, окрім того, що всі вони – очільники міст? Зрештою, якщо політсилу таки створять, то наскільки вона буде успішною?
Читайте також: У Зеленського зробили все, аби конфлікт із місцевою владою став неминучим – Пекар
Партія "УДАР" постала напередодні місцевих виборів у 2010 році, партію "Самопоміч" – теж створювали під місцеві вибори у Львові, "УКРОП" – у Дніпрі, а "Стратегію" – під місцеві вибори у Вінниці. Всі ці партії мали амбіції на вплив на національному рівні, всі робили спроби походу у велику політику й усі, зрештою, зазнали фіаско та маргіналізувались. Сьогодні це знову партії регіонального рівня.
Чи заважає їм хоч щось об'єднатись? Суттєвих ідеологічних розбіжностей вони не мають, так само, як і чіткої ідеології, однак мотивація для такого об'єднання теж відсутня. Раніше йшла мова про те, що "зе-влада" створить штучні законодавчі перепони для регіональних проєктів, однак після того, як між регіональними елітами почалися об'єднавчі процеси, "слуги" відмовилися від цієї ідеї. Тож тепер і потреби у глобальному об'єднанні "Кличка із Трухановим та Садового з Кернесом" немає жодної. Ба більше, електорально таке об'єднання не буде вигідним жодній зі сторін, бо в них дуже різні виборці, які очікують від своїх міських голів різних заяв і різних дій. Якщо виборець Львова буде незадоволений діями чи заявами Кернеса, а виборець Харкова – діями чи заявами Садового – це негативно відобразиться на рейтингах спільної партії в обох містах. Тому такого об'єднання чекати не варто.
Читайте також: Випробування імунітету: коли центральна влада нагадує кабаре, регіонам сумувати не випадає
А от об'єднання мерів (нинішніх і колишніх) із більш-менш схожими поглядами, тобто Кличка, Садового, Філатова та Гройсмана (Кернес із Трухановим, нагадаю, об'єднувалися ще на попередніх парламентських виборах), може стати заявкою на майбутні парламентські та президентські вибори і створити відчутну конкуренцію "слугам", особливо з огляду на високу ймовірність того, що президента й Верховну Раду доведеться обирати достроково.
Якщо говорити про місцеві партії, то на місцевих виборах завжди варто очікувати електорального різноманіття. Звісно, у більшість місцевих рад потраплять нинішні парламентські партії, проте їхнє співвідношення всюди буде різним, і в більшості рад традиційно опиняться маленькі "партії-франшизи" на кшталт "Рідного міста" чи "Нашого краю". Ще різноманітнішими будуть формати провладних коаліцій, адже непримиренні опоненти у Верховній Раді можуть опинитися затятими друзями на регіональному чи тим паче місцевому рівнях.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
