Пошуки позаземного життя – одна з найцікавіших задач, яка стоїть перед наукою. І нещодавно науковці зробили досить несподіване відкриття на цьому шляху. Вони виявили, що на північному полюсі Меркурія можуть бути сприятливі умови для підтримки деяких екстремальних форм живих організмів.
Як пише видання Mail Online, вчені Інституту планетарних досліджень дійшли висновку, що життя може існувати в соляних льодовиках, прихованих під поверхнею планети. Схожі умови, за їхніми словами, існують і на Землі, і у подібних місцях можна знайти живі організми, передає OBOZ.UA, інформує UAINFO.org.
"Такий хід думок змушує нас задуматися про можливість існування підземних областей Меркурія, які можуть бути більш гостинними, ніж його сувора поверхня", – каже провідний автор дослідження доктор Алексіс Родрігес.
Дослідники Інституту у своїй роботі скористались зображеннями зонду NASA MESSENGER. З їхньою допомогою вони вивчили геологію північного полюса Меркурія. І їм вдалось знайти докази того, що соляні льодовики, можливо, колись протікали через кратери Радітладі та Емінеску.
Втім, ці льодовики не схожі на земні, адже вони складаються з солей, які складаються з летких сполук, таких як вода, азот та вуглекислий газ. Коли у минулому Меркурій зіткнувся із якимось космічним каменем, від зіткнення був порушений зовнішній шар базальтової породи, що вкриває планету, і це дозволило даним летким сполукам витекти з землі і утворити льодовики.
Оскільки Меркурій – найближче розташована до Сонця планета, денні температури тут досягають 430 градусів за Цельсієм. А це означає, що ці леткі хімічні речовини з тих пір випарувалися.
Тим не менше, вченим вдалось знайти місцезнаходження відповідних льодовиків. Вони шукали їх за певними ознаками, притаманними льодовикам Землі. "Наші моделі переконливо підтверджують, що потоки солі, ймовірно, утворили ці льодовики і що після їх розміщення вони зберігали летючі речовини більше 1 мільярда років", – розповів доктор Родрігес.
Це означає, що під поверхнею Меркурія, ймовірно, знаходиться величезний шар солі, надійно захищений від сонячного тепла. Він наповнений леткими сполуками, які можуть підтримувати життя. А таке середовище, за словами Родрігеса, в земних умовах здатне підтримувати життя. Схожі умови можна знайти, наприклад, у пустелі Атакама в Чилі.
До цього часу дослідники вважали, що Меркурій взагалі не здатний підтримувати якесь життя. зокрема через величезні добові коливання температури, відсутність атмосфери та постійне бомбардування сонячною радіацією. Шанси на розвиток живого могли бути тільки в шарах, прихованих під поверхнею планети.
Там створюються умови, схожі на умови в зоні, потенційно придатній для життя. Саме в такій зоні знаходиться Земля. "Це революційне відкриття льодовиків Меркурія розширює наше розуміння параметрів навколишнього середовища, які можуть підтримувати життя, додаючи життєво важливий вимір у наші дослідження астробіології, які також стосуються потенційної життєдіяльності екзопланет, подібних до Меркурія", – пояснив доктор Родрігес.
Відомо, що кратери Меркурія усіяні дивними ямами та западинами, які, за словами співавторки дослідження Дебори Домінг, "давно збивають з пантелику вчених-планетологів". Результати нової роботи припускають, що ці ями могли утворитись, коли соляні льодовики випарувалися під впливом сильної спеки на Меркурії, залишаючи натомість порожнини.
Однак залишається загадкою, як взагалі утворився цей багатий на леткі речовини шар. Доктор Родрігес припускає, що на його формування могло вплинути падіння гарячої первинної атмосфери на поверхню планети. Інше рішення, запропоноване доктором Домін, полягає в тому, що щільна солона пара витікає з вулканічних надр планети і тимчасово осідає в калюжах, перш ніж випаруватися.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
