Одна з цілей російської повномасштабної війни проти України полягає, ймовірно, у тому, щоб заволодіти її багатими природними ресурсами. При цьому йдеться не тільки і навіть не стільки про залізну руду та викопні енергоносії – вугілля, нафту, газ, скільки про літій, титан та інші метали, у тому числі рідкісноземельні. Усі вони вкрай потрібні європейським та загалом західним країнам для декарбонізації своїх економік. Контроль над сировиною, без якого неможливий "зелений перехід", розширив би можливості Росії для тиску на Захід, пише DW, інформує UAINFO.org.
Україна багата на різноманітні ресурси
Такою є ключова теза наукової статті "Корисні копалини України та їхнє стратегічне значення. Геополітичний аналіз" у вересневому номері загальнодоступного німецького онлайн-журналу Sirius. Він спеціалізується на публікаціях зі стратегічних питань міжнародних відносин та політики у сфері безпеки.
Статтю написала німецько-українська група із п'яти фахівців у галузі геонаук під керівництвом професора Ульріха Блума (Ulrich Blum). Він очолює у місті Галле у федеральній землі Саксонія-Ангальт Німецький інститут літію (Deutsches Lithiuminstitut, ITEL). Цей науково-дослідний центр було засновано у 2021 році з ініціативи компанії Rock Tech Lithium та низки підприємств, що займаються бізнесом у сировинній сфері.
Хоча колектив авторів працює в Інституті літію або тісно пов'язаний з ним, у двадцятисторінковій статті йдеться не тільки про цей метал. У ній наголошується: "Україна надзвичайно багата на енергоресурси і корисні копалини – як доведені запаси, так і ті, які видобуваються, які можна економічно ефективно використовувати".
Ще за радянських часів, нагадують автори, важливу стратегічну роль відігравали запаси урану і титану: "Одними з найбільших у світі, як і раніше, є запаси марганцю і залізняку, а також ртутної руди. Для незалежності від імпорту з Росії важливий також сланцевий газ, особливо для перехідного періоду та майбутнього застосування в окремих секторах, як, наприклад, виробництво добрив". Ще один приклад – родовища золота.
Докладно вчені ITEL зупиняються, природно, і на описі трьох найбільш багатообіцяючих, з їхньої точки зору, українських родовищ літію: "Шевченківського" в окупованій частині Донецької області, "Полохівського" та "Добра" в Кіровоградській області. Автори статті вважають видобуток та переробку літію однією з перспективних галузей української економіки.
Великий потенціал української економіки
Проте великий індустріальний та в цілому економічний потенціал України пов'язаний не лише з корисними копалинами, наголошується у статті. У ній, зокрема, згадується виробництво ракетних двигунів і турбін, вказується на потужну електроенергетику, на розгалужену мережу газопроводів, якими в майбутньому можна було б прокачувати водень, на велике значення Дніпра у транспортній сфері та у гідроенергетиці, на чорноморські порти, які особливо важливі для експорту продукції високорозвиненого сільського господарства. В окремому розділі вказується на величезні перспективи України в галузі відновлюваної енергетики, адже "сонця і особливо вітру в країні достатньо".
Повертаючись до запасів корисних копалин, автори наголошують, що "незалежна Україна могла б стати вагомим конкурентом Росії на ринку сировини та мінералів". Більше того, "Україна, що приєдналася до ЄС, перетворилася б згодом на важливого стратегічного партнера в системі західних економік".
Як приклад, вчені ITEL наводять магній, який дуже важливий для легування алюмінієвих сплавів. Нині близько 80 відсотків його видобутку припадають на Китай: "Якщо у разі конфлікту постачання магнію припиняться, у найкоротші терміни зупиниться значна частина алюмінієвої промисловості, а тим самим і автомобільної галузі". За обсягами видобутку магнію Росія посідає друге місце, але потужності його переробки у неї значно нижчі і лише ненабагато перевищують потужності України, йдеться в статті.
Росія виборює роль домінуючого експортера сировини
Конкуренція з боку України загрожуватиме економічним позиціям Росії на світовому ринку і, тим самим, її політичному впливу. Бачачи глобальний тренд на декарбонізацію, керівництво РФ не може не усвідомлювати, що цінність російських енергоносіїв як експортного товару буде знижуватися, вважають автори статті.
"Тому можна виходити з того, – приходять вони до висновку, – що напад на Україну був продиктований не лише прагненням зміцнити свою владу, а й мав на меті отримати доступ до українських корисних копалин та матеріалів. Вони допомогли б Росії зберегти в епоху декарбонізованої економіки роль домінуючого постачальника сировини".
Іншими словами, "цінні корисні копалини поблизу західного кордону Росії посилили у Путіна бажання вторгнутися в мирну країну, яка має значні ресурси для "зеленої" енергетики та чиї цінні родовища таких корисних копалин, як літій, кобальт, нікель та рідкоземельні метали, ще потребують детального вивчення".
На основі проведеного аналізу географічного розподілу українських ресурсів вчені Німецького інституту літію роблять також недвозначний військово-політичний висновок: "Окуповані Росією наразі регіони України є чимось набагато більшим, ніж просто певним відсотком території країни: вони є невід'ємною частиною України та незамінною базою для її індустріального та економічного відновлення після війни".
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
